ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ РІДКІСНИХ РОСЛИН У МЕЗИНСЬКОМУ ПАРКУ ТРИВАЄ
Нещодавно проведені фахівцями науково-дослідного відділу експедиційні дослідження території Мезинського НПП на південь від села Радичів, дозволили провести додаткові флористичні обстеження яружно-балкової мережі та нанести на карту місця зростання рідкісних видів судинних рослин.
Було відмічено локалітети 5 видів, серед яких: коручка чемерниковидна (Epipactis helleborine), вид орхідй з Червоної книги України, та регіонально рідкісні види (хвощ зимуючий (Equisetum hyemale L.), багаторядник шипуватий (Polystichum aculeatum L.), фегоптеріс з’єднуючий (Phegopteris connectilis (Michx.), яловець звичайний (Juniperus communis L.), котячі лапки дводомні (Antennaria dioica L.)).
Флористичні знахідки та їх координаційна прив’язка до територіальної карти, ще раз підтвержує важливість яружно-балкової мережі Понорницького лесового острова для збереження фіторізноманіття північного сходу Чернігівщини в межах Мезинського НПП.
Юрій Карпенко,
нач. науково-технічного відділу Мезинського НПП
Чарівний світ народного мистецтва
Гончарна кераміка – це невід’ємна частина життя наших предків. Без глиняного посуду не можна уявити сільську хату. Оскільки посуд робився в ручну, саме глиняна кераміка наповнювала оселю теплом та доброю енергетикою.
Сучасність змінила звичні речі селян, зараз майже ніхто не користується глиняним посудом. На селі часто можна побачити, як керамічні глечики та горщики прикрашають тини, хоча їх покликання, робити домівку затишною.
Один із майстер-класів в Мезинському музеї присвятили керамічному посуду. Нажаль, створити такий посуд власноруч немає можливості, а от дати друге життя глиняній кераміці та показати всю красу глиняного посуду ми змогли.
Тож, мезинські дітлахи разом з фахівцями музею розписали глечики та горщики різними техніками, та поринули в чарівну атмосферу гончарного мистецтва. Хоча виходило не відразу, але малеча отримала від процесу розпису величезну масу позитивних емоцій. Діти виявили бажання проводити такі майстер-класи якомога частіше.
Людмила Науменко, фахівець Мезинського музею