Автор: a.jakov

       З 20 на 21 вересня відзначається МІЖНАРОДНА НІЧ КАЖАНІВ
Кажани – індикатори благополуччя навколишнього природного середовища і важливі складові екосистем. Проте, приблизно 25% кажанів знаходяться під загрозою через втрату місць перебування, тощо. В Європі кажани та їх оселища охороняються законом. Проведення в Україні акції «Ніч кажанів» є значною подією, оскільки на території нашої держави всі види рукокрилих занесені до Червоної книги України та потребують охорони. Головна мета акції – привернути увагу громадськості до проблем рукокрилих та їх охорони, а також розвінчати міфи навколо звірків, перед якими багато людей відчувають невиправданий забобонний страх.
       У Мезинському НПП наразі обліковано 6 видів кажанів (Мішта А.В.), що занесені до Червоної книги України.
    Вухань звичайний (Plecotus auritus) найбільш поширений на Поліссі.
    Нічниця водяна (Myotis daubentoni) – тісно пов’язана з водоймами та водотоками. На всій території України є осілим видом.
    Нетопир-карлик (Vespertіlіo pіpіstrellus Schreber) – найменший кажан в Україні. Довжина передпліччя 28-33 мм і може поміститися в сірниковій коробці.
      Вечірниця дозірна (Nyctalus noctula) є одним з найбільших видів кажанів Західної та Центральної Європи. Зазвичай харчується жуками, міллю, крилатими мурахами, інколи навіть нападає на дрібних птахів.
      Лісовий нетопир (Pipistrellus nathusii) – дрібний кажан (довжина тіла близько 5 см). Улітку влаштовує колонії до декількох десятків звірків у дуплах і різних будівлях.
      Пізній кажан (Eptesicus serotinus) – характерний представник гладконосих кажанів. Осілий вид, що живе у різних ландшафтах та в антропогенних місцевостях.

   Алла Наливайко, заст.нач.відділу еколого-освітньої роботи та рекреації

       Цього року в ООН повідомили, що зусилля людства щодо збереження озонового шару мали успіх й лише за кілька десятиліть він може відновитися.
Доречі, акцію «ДІЙ ЗА ОЗОН!» щорічно підтримують і в Мезинському національному природному парку. Її мета підвищення обізнаності в екологічній сфері й привернення уваги молоді Чернігівщини щодо збереження озонового шару.
        Так, саме 16 вересня – Міжнародний день охорони озонового шару (International Day for the Preservation of the Ozone Layer) для відзначення якого напередодні був оголошений творчий конкурс «Разом врятуємо озоновий шар» для учнівської молоді Новгород-Сіверського району. Приємно, що діти цікавляться проблемами екології та активно долучаються до подібних заходів.
        Тож оголошуємо його результати. До оргкомітету всього надійшло 59 робіт від 54 учасників 7 навчальних закладів.
Призові місця за віковою категорією розподілилися наступним чином:
                                       І категорія – учні 1-4 класу
I місце – «Озонова діра», робота Даниш Дарини, учениці 3 кл. Крисківської гімназії.
ІІ місце – «Збережи озон – врятуй Землю», робота Міщенко Матвія, учня 3-Б кл. Новгород-Сіверського ліцею №1 Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області.
ІІІ місце – «Збережемо озоновий шар Землі», робота учасників гуртка «Світ руками дітей», учнів 4 кл. Авдіївського ліцею.

                                       ІІ категорія – учні 5-8 класів
I місце – «Щит Землі», робота Савон Валерії, учениці 7-В кл. Коропської ЗОШ I-III ст. імені Т.Г. Шевченка.
II місце – «Збережемо озоновий шар – збережемо життя!», робота Мозгової Ілони, учениці 7-В кл. Коропської ЗОШ I-III ст. імені Т.Г. Шевченка.
III місце – Без назви, робота Попела Олексія, учня 5-Б кл. Коропської ЗОШ I-III ст. імені Т.Г. Шевченка.

                                       III категорія – учні 9-11 класів
I місце – «Збережемо озоновий шар разом!», робота Гули Вікторії, учениці 10 кл. Новгород-Сіверської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №2.
II місце – «Разом врятуємо озоновий шар», робота Потійко Аліни, учениці 11-А кл. Коропської ЗОШ I-III ст. імені Т.Г. Шевченка.
III місце – «Разом збережемо озоновий шар», робота Пацук Дар’ї, учениці 9-А кл. Коропської ЗОШ I-III ступенів імені Т.Г. Шевченка.

         Найближчим часом приємні призи знайдуть своїх власників.

      Як це не прикро, але цей представник сімейства коропових, як і всі речі, що нас оточують також Made in China? Він прийшов до нас з Китаю, басейну річки Амур. Йому тут так сподобалося, що він витіснив корінних жителів наших водойм, золотих карасів. Да так, що поставив останніх на грань знищення.
       В Стародавньому Китаю цю рибу почали культивувати ще за часів правління династії Хань ( 25 – 189 н. е.). В їжу масово вживати рибу почали відносно недавно. Так, наприклад в 1950 р. його розводили всього 2000 т., а зараз обсяги вирощування культури зробили крок за 2 млн. т. у рік.
        В Україні ця риба мешкає всюди, навіть у калюжах. Це – сріблястий карась, якого рибалки України нагородили прізвиськами : пузатій, метис, гібрид, лапоть, сковорідка.
      Більш відомої риби в Україні немає. Мало не кожен мешканець України хоч раз в житті ловив карасів. Існує думка, що це найпоширеніший вид риб у наших водоймах.
       Наш народ вживає цю рибу в жареному, вареному, а, іноді і в в’яленому виді. Існує, навіть, класичне українське блюдо – смажений карась.
      А про особливості лову, смаки цієї риби, звички та снасті, на які її можна спіймати, дізналися покошицькі школярі під час чергового заняття літньої екологічної школи.

Інженер з рекреаційного благоустрою 1 кат.       Пилипенко Е.В.