Елемент традиційного національного жіночого одягу представляють у всій його багатогранній красі. Так, працівники Мезинського НПП взяли участь в етно-флешмобі, приуроченому до Всеукраїнського дня української хустки. Приєднуйтесь і Ви!
Ґрунти не казкова криниця – все раптом може закінчиться
5 грудня світова спільнота відзначає Всесвітній день ґрунту. Ґрунти – це один з найбільших скарбів, що подарувала нам матінка-природа, бо саме в них відбуваються процеси необхідні для життя всього живого на Землі. Здавалося б, що це багатство дароване нам природою невичерпне. Та, нажаль, сьогодні однією з глобальних проблем, як не дивно, є забруднення ґрунтів, яке проявляється в перевищенні вмісту хімічних речовин у ґрунтах. А найбільшим винуватцем тут є людина з її сьогоднішніми методами господарської діяльності, що призвели до забруднення ґрунту отрутохімікатами, радіоактивними речовинами, різними металами.
Всі ці отруйні речовини насичують рослинність та воду які ми щодня споживаємо. Звідси страшні хвороби, такі як: рак, аутизм, серцево-судинної та нервової систем, ниркова недостатність та інші.
Чергова зустріч працівників Мезинського НПП з покошицькими школярами була присвячена саме цій проблемі. Присутні переглянути мультимедійні файли «Чи можна вважати ґрунт живим», «Забруднення ґрунтів», «Вплив людини на ґрунти» і в черговий раз прийшли до висновку, що у кожної медалі є дві сторони: з одної розвиток технологій (квітучий прорив людини); з іншої – катастрофа, що веде до занедбання нашої домівки.
Сьогодні ми маємо усвідомити, що проблема забруднення ґрунтів призведе до забруднення усього навколишнього середовища.
Провідний фахівець з екологічної освіти Едуард Пилипенко
Хто такі кроманьйонці?
40 тисяч років тому у більшості регіонів Землі з’явилися представники виду «людини розумної» – кроманьйонці. Їх стоянки відомі в Європі, Африці, Азії, Австралії, Америці. Кроманьйонці винайшли одяг, житло, навчилися добувати вогонь, займалися збиральництвом, полюванням та створили перші поселення.
Цікаві факти про кроманьйонців:
– жили в печерах, землянках, а також будували житла, що нагадували чуми північних народів. В якості будівельного матеріалу кроманьйонці використовували дерево, кістки й шкіри великих тварин;
– вперше в історії почали широко використовувати кістку для виготовлення знарядь праці, зброї та прикрас;
– були вправними мисливцями на великого звіра (печерного ведмедя, шерстистого носорога, мамонта);
– винайшли списометалку, за допомогою якої звичайний спис міг долати відстань близько 140 метрів.
– кроманьйонці були творцями первісного мистецтва, яке було безпосередньо пов’язане з мисливською магією.
Про життя та побут кроманьйонців дізналися учні Деснянської гімназії під час тематичної екскурсії в філіалі Мезинського археологічного науково-дослідного музею імені В.Є. Куриленка. А ще послухали музику кроманьйонців, спробували відтворити орнамент первісних людей та їх танці.
Марина Усок, провідний фахівець
з екологічної освіти