Історія та культура

Визначну історико-культурну цінність як об’єкти рекреаційної напрямку становить сформована впродовж десятків тисячоліть історична система населених місць, на витоках якої знаходиться поселення доби верхнього палеоліту в Мезині.

Мезинське поселення 20 тис. років до н.е. є однією з найвизначніших пам’яток світового значення. Воно знаходиться на схилі балки, що виходить в долину Десни. В селі Мезин діє архе-ологічний науково-дослідний музей.

На території села у 1908 р. було виявлене поселення кроманьйонців доби пізнього палеоліту (Культурні залишки стоянки були виявлені в 1907 р. при спорудженні погреба на садибі М.А.Кошель. Ще в кінці XIX ст. при вирівнюванні майданчика для будівлі хати тут були знайдені кістки мамонта). В селищі проживало біля 50 мешканців. Це було поселення родового колективу періоду матріархату. Основним заняттям мешканців було полювання на мамонтів, оленів, носорогів та інших викопних диких тварин.

Тут археологами було відкрито п’ять круглих в плані жител діаметром біля 7 м, площею біля 25 кв. м. Житла були подібні до ,,чуму” північних народів. Поряд були знайдені місця обробки каменю та кісток. Куполоподібні житла були споруджені з дерев’яних жердин, вкриті шкірами тварин. Зовні були обкладені кістками та рогами тварин.

Тут знайдено чимало оригінальних високохудожніх виробів з бивня мамонта: скульптури-ідоли, стилізовані жіночі статуетки, фігурки тварин, браслети. Вони прикрашені найдавнішим у світі орнаментом – меандром та іншими різьбленими орнаментами, що вражають своєю досконалістю й витонченістю. Геометричні орнаменти, виконані червоною вохрою і глибокою різьбою на кістках мамонта, являють значний науковий інтерес як ранні паростки цивілізації.

Кістки належать десь понад 100 мамонтам, понад 80 оленям, а також носорогам, вівцебикам, зубрам, ведмедям, диким коням та ін. На стоянці було зібрано близько 4,5 тис. знарядь – різців і скребків різних типів, рублячих знарядь проколок, голок. Цікавість викликають також прикраси з бивнів мамонта та черепашок викопних молюсків причорноморського походження.

Археологами також було знайдено вироби з кісток, прикрашені орнаментом, що являють собою музичні інструменти, які вживались для супроводу танців. До звучних інструментів належить також ,,шумлячий” мезинський набірний браслет, що складається з п’яти окремих незамкнутих кілець, належить до типу своєрідних кастаньєт і є поки що першим свідченням про наявність танцю в палеоліті Східної Європи. При ударі лопатки мамонта подають дзвінкі звуки виразних тонів та тембрів. Після вдалого полювання наставав час дозвілля, що супроводжувався танцями в ритмі музичного супроводу. Отже витоки нашої будівельної, художньої та музичної культури ідуть із глибини тисячоліть.

На території парку виявлено також 58 пунктів доби неоліту та ряд городищ юхнівської культури.

На руслі Десни та її приток в радіусі 30 км від с. Мезина на відрізку від Коропа до Новгорода-Сіверського знаходиться ціла низка прадавніх поселень, де збереглись залишки земляних укріплень, культурний шар, в якому археологи знаходять старовинні предмети життя та діяльності людей.

Безпосередньо біля Мезина з півдня на руслі річки розташований ланцюжок поселень, де масово зосереджені археологічні пам’ятки – дослов’янських культур в с. Деснянське (Псарівка, за 5 км), Київської Русі – городища та кургани в с. Радичів (10 км), юхнівської культури – городища в с. Розльоти (15 км). На території парку біля води виявлено 7 поселень мезоліту та інших періодів.

Основна роль в системі Мезинського національного природного парку  належить історико-культурним пам’яткам, що знаходяться в межах Новгород-Сіверського (Коропського) району.

Особливу культурну цінність становлять городища та поселення часів Київської Русі, знайдені в ході багаторічних археологічних досліджень: Верба, Вишеньки, Вільне, Короп, Криски, Радичів, Райгородок, Риботин, Шабалинів.

Три давньоруські городища знайдені біля с.Деснянське (Свердловка), чотири – на околицях села Радичів, два городища та курганний могильник – поблизу с. Розльоти, 2 – в с. Мізин та один в с. Курилівка.

Ці городища та поселення розташовані в мальовничих куточках Придесення і можуть бути включені в систему охорони природного та історичного середовища національного парку. Старовинні поселення можуть стати основою мережі туристичних та екскурсійних об’єктів.

 

Залишити відповідь