В МЕЗИНСЬКОМУ ПАРКУ МАГНОЛІЇ КВІТУЮТЬ ДВІЧІ НА РІК

Серед колекції дерев біля центрального офісу Мезинського НПП зростають екзотичні види та гібриди магнолій, зокрема магнолія Суланжа та магнолія Лебнера. Вони були висаджені ще у 2007 році під час закладання дендрарію біля офісу парку у Свердловці.

У середині серпня цього року у 2 дерев магнолії Суланжа спостерігається вторинне квітування. Великі пурпурові та блідо-фіолетові квітки радують око співробітників та гостей парку. Це явище не можна назвати аномальним, але воно є цікавим з точки зору біології та певною відповіддю рослин та кліматичні зміни, які спричинені погодними умовами. Так, надмірно спекотний початок літа, прохолодна та волога його середина змінилися новим досить теплим періодом серпня, і на гілках невеликих дерев магнолії Суланжа починають розвиватися квіткові бруньки, що поступово розкриваються.

З наукової точки зору, магнолія Суланжа (Magnolia х soulangeana) є гібридом магнолії оголеної (родом з Японії) та магнолії лілієквіткової (родом з Східного Китаю), який було виведено у Франції у 1820 році. На сьогодні ця магнолія є досить широко культивованою в світі.

Рослина являє собою дерево або чагарник висотою до  5 метрів. Кора стовбура гладка, сіра, гілок – сірувато-коричнева з восковим нальотом, молоді пагони коричнево–оливкові, злегка опушені. Листя велике, оберненояйцеподібної форми. Квітує у травні, до появи листя або одночасно з його розпусканням. Квітки великі, келихоподібні, до 15-20 см у діаметрі, з пелюстками забарвленими від ніжно-рожевого (форма Alexandrina) до темно-пурпурного кольору (форма Rustica Rubra), приємно солодкуватого аромату.

Технологія вирощування магнолій Суланжа в умовах Чернігово-Сіверщини передбачає родючі, помірно зволожені, злегка кислі ґрунти, освітлені, сонячні, захищені від протягів ділянки. Рослини є недостатньо зимостійкими, а тому в холодний період року потребують вкриття кореневої системи та надземної частини листям, тирсою та агротканиною. Дотримання певних агротехнологічних вимог дозволяє з успіхом вирощувати магнолії навіть на території Новгород-Сіверського Полісся, яке за природно-кліматичними умовами є найбільш суворим з поліських регіонів України.

В ландшафтному дизайні деревця магнолії прекрасно виглядають як одиночні або групові посадки на фоні газону, у вигляді алей або у композиціях, прикрашаючи партерний план території. Магнолії Суланжа – це досить цінні рослини для надання екзотичності будь-якому саду.

 

 

Ю.Карпенко, начальник відділу науки Мезинського НПП,

В.Свердлов, провідний фахівець з екологічної освіти Мезинського НПП

Поділитися в соціальних мережах

Share to Facebook

ПОЛЮВАННЯ ВІДКРИТО НЕ ВСЮДИ!!!

У зв’язку з відкриттям 10 серпня в мисливських господарствах сезону полювання на пернату дичину, Відділ державної охорони Мезинського НПП нагадує, що згідно ЗУ «Про Природно-заповідний фонд України» на території НПП всілякого роду полювання ЗАБОРОНЕНЕ.

У зв’язку з цим по території парку проводитимуться посилені рейдові перевірки та патрулювання, щодо дотримання природоохоронного законодавства. Порушники будуть притягнуті до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Шановні мисливці! Звертаємося до вас із проханням свідомо ставитися до діючих вимог чинного законодавства та режиму використання території Мезинського НПП.

 

Відділ державної охорони Мезинського НПП

Поділитися в соціальних мережах

Share to Facebook

Посилено відповідальність за порушення законодавства про ПЗФ

Штрафи за незаконну вирубку дерев, знищення диких тварин і птахів, забруднення земель зростуть у середньому в п’ять разів.

Постанова “Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди від порушень законодавства про природно-заповідний фонд” була ухвалена 24 липня 2013 р. на засіданні Кабміну. Документ розроблений Міністерством екології та природних ресурсів. Він скасовує аналогічну постанову від 1998р. і значно збільшує штрафи за знищення флори і фауни, засмічення територій і несанкціонований в’їзд транспорту в заповідники і заказники.

“Підвищення штрафів посилить схоронність природно-заповідного фонду і збільшить надходження до бюджету”, – повідомив директор департаменту заповідної справи МінекологіїВіктор Канцурак. Об’єктів природно-заповідного фонду – заповідників, заказників, ландшафтних парків – в Україні налічується 7600. Їх площа складає близько 7% загальної території країни.

В Мезинському НПП, згідно зонування території, заповідна зона складає 2,5 тис. га. Стан природоохоронних об’єктів контролює Служба державної охорони природно-заповідного фонду України і Державна екологічна інспекція.

Так, лише в 2012 р. працівниками служби державної охорони Мезинського НПП, при  проведенні щоденних патрулюваннь території парку, щодо дотримання громадянами вимог природоохоронного законодавства на території Мезинського НПП,по фактах порушення природоохоронного законодавства було видано 15 приписів, складено 81 протокол  і  64 акти про вилучення знарядь незаконного добування природних ресурсів. Всі протоколи  передані на розгляд до Коропського районного суду в Чернігівській області. По 55 з них вже винесено постанови: 2 усних попередження, 7 протоколів повернуті судом  (порушники надали неправдиві особисті дані), по 46  протоколах на порушників накладено штрафів на суму 7613  грн. загальний розмір заподіяної державі шкоди складає 55000 грн.

Детальніше про зміни тут: http://www.menr.gov.ua/content/article/12773

Поділитися в соціальних мережах

Share to Facebook

45 РОКІВ НА ВИВЧЕННЯ ЖИВОЇ ПРИРОДИ

На території Мезинського НПП, а саме в селі Будище Коропського р-ну знаходиться могила видатного російського ботаніка Іллі Григоровича Борщова (1833-1878). У 1958 році Київським університетом на могилі вченого встановлено пам’ятник.

Цього року виповнилося 180 р. з дня його народження та 135 р. з дати смерті. До таких пам’ятних дат працівниками парку ще в минулому році організовані заходи щодо вшанування пам’яті видатного ботаніка. Так весною 2012 р. у с. Будище, біля могили вченого, спільно з сільською радою та учнями Оболонської ЗОШ І-ІІІ ст. закладено парк імені Борщова І. Г., де були висаджені 670 саджанців дерев і кущів. Вже сьогодні ці саджанці пустили дужі корені, потягнулися до сонця, а в перспективі зашелестять великим парком та будуть радувати око жителів і гостей села.

У 2013 р. працівники НПП прибрали могилу вченого та обсадили квітами, а в день його народження (31 липня) серед жителів та гостей парку були розповсюджені буклети, сторінки якого коротенько розповідають про робочі моменти життя І. Г. Борщова та його наукові праці.

Ілля Григорович – систематик живої природи. Він одним із перших у російській літературі ввів картографічне представлення ареалів, вперше наніс на карту ареали 66 рослин. Є автором назв ряду ботанічних таксонів. У ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «I. G. Borshch.». Із 1865 року до самої смерті він працював в Україні на кафедрі ботаніки в університеті Святого Володимира.

Ним опубліковані такі наукові праці:

1. Матеріали для флори водоростей Чернігівської губернії // Записки Київського суспільства дослідників природи, Т. I. 1870. Стор. 44-55

2.  Пресноводные бациллярии Юго-Западной России, преимущественно губерний Киевской, Черниговской и Полтавской. Киев, 1873 (параллельно на русском и немецком языках)

3.  О решетчатых паренхиматических элементах первичной коры Ceropegiae aphyllae etc. // Университетские известия, Киев, 1867

4.  Материалы для ботанической географии Арало-Каспийского края // Записки Императорской Академии наук. 1865. № 1. Приложение к 7-му тому.

 

Фахівець Мезинського НПП

Хмель Л. Г.

Поділитися в соціальних мережах

Share to Facebook

Розкопки Рихлівського монастиря

З 26 липня на території Свято-Миколаївського Пустинно-Рихлівського монастиря проходить спільна археологічна експедиція Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка та Мезинського НПП. Експедиція  досліджує рештки архітектурного комплексу монастиря XVII – поч. XX ст. Монастир  офіційно був заснований у 1666 р., але  свою історію розпочав  ще у 20-ті роки XVII  ст. з невеличкого скита у глухому лісі. За 250  років свого існування монастир став  значним духовним центром регіону з чисельною братією, заможним господарством, виробничим комплексом (майстри, цегляний завод).

У монастирі було збудовано 5 мурованих храмів, центральним з яких був Миколаївський  собор.

Найголовнішою святинею обителі була чудотворна ікона Святителя Миколая, з якою і пов’язують історію виникнення монастиря. Вважається, що саме завдяки цій іконі була зупинена епідемія холери у Коропі у 40 роки XIX ст.

Ліквідований монастир був 20 рр. XX ст. радянською владою. Храми та більшість споруд монастиря були розібрані на будівельний матеріал.

Археологічна експедиція тут вже працює 4 рік. В цьому польовому сезоні основні напрями досліджень археологічної експедиції – рештки фундаменту південно-східної частини Миколаївського собору. Також ведуться дослідження ділянки, де знаходилась надбрамна церква Іоана Предтечі.

Мезинський НПП у дослідженнях Рихлівського монастиря представлений: науковим співробітником Луценком К. П., фахівцем з рекреації Наливайко А. Є. та інженером з рекреаційного благоустрою Подоляко Л. П.

Керівник експедиції  Луценко Р. М

Поділитися в соціальних мережах

Share to Facebook