Допоможемо птахам зимувати

 Багато птахів на зиму відлітають в теплі краї, але не всі – частина залишається зимувати. В холодну пору року нашим пернатим друзям часто важко добути корм. Особливо коли після відлиг настають сильні морози і все навколо покривається крижаною кіркою. Тоді доступ птахів до поживи сильно утруднений. Птахи (особливо молоді) не встигають за короткий зимовий день знайти достатньо поживи та гинуть від голоду.

З дрібних птахів в місті найчастіше можна зустріти дятлів, горобців, синиць, посмітюху, повзиків, щигликів, коноплянок та вівсянок. Також зимують в наших краях омелюхи, снігурі, чечітки, чижі, в’юрки.

І не дивно, що саме зима – традиційна пора для підгодівлі птахів, адже саме в цей час природні запаси корму починають зменшуватися. З настанням холодів частина комах гине, частина впадає в зимову сплячку, а тому птахи поступово переходять на поїдання урожаю насіння й плодів. У періоди нестачі корму найбільш уразливими стають дрібні садові птахи. Процес травлення в птахів відбувається швидко й енергійно, а тому вони постійно потребують їжі. Взимку, не встигнувши протягом короткого дня добути собі необхідну кількість поживи, птахи залишаються на ніч напівголодними і, не дочекавшись дня, гинуть.          Регулярна підгодівля птахів у складний для них час допоможе птахам вижити й приступити до розмноження наступної весни. Найгірше, що може статися в сувору зиму — це збої в підгодівлі або ж її припинення взагалі.

Для підгодовування птахів працівники відділу науки, екоосвіти та рекреації разом з учнями 3 класу Свердловської школи виготовили та розвісили годівнички для птахів, за якими постійно наглядаємо.

Допоможіть птахам взимку і вони віддячать вам літом, знищуючи величезну кількість шкідливих комах.

І на останок ще кілька порад від досвідчених птахолюбів. Підтримуйте свою стаціонарну годівницю в охайному вигляді, адже це впливає на здоров’я птахів. Хоча б раз на місяць очищуйте її від сміття й мийте легким мильним розчином. Не варто годувати птахів гречаними, пшеничними, ячмінними крупами, а також рисом і пшоном. Два останні види круп розбухатимуть у шлунках птахів і завдаватимуть їм додаткових неприємностей у холоди. Також не варто підгодовувати птахів чорним хлібом. Оскільки він може забродити у волі і спричинити загибель птаха.

Н. Назаров, молодший науковий співробітник,

Л. Подоляко,  інженер з рекреаційного благоустрою Мезинського НПП

Поділитися в соціальних мережах

Share to Facebook

Збережемо ялинку

Уявити собі Новий рік без ялинки, мабуть, неможливо. Особливо в тих сім’ях, де є діти. Однак новорічна ялинка — це не тільки красива традиція. У справі є й інший бік — значний збиток нашим і без того підірваним лісовим багатствам. Щороку до новорічних свят в Україні вирубуються від 1,5 до 5 мільйонів хвойних дерев різного розміру та виду, а сотні тисяч варварським чином позбавляються верхівок, які зовні схожі на молоді деревця. Такою кількістю понівечених лісових красунь, за підрахунками природоохоронців, можна засадити сотні гектарів лісу щорічно. Як же бути? Відмовитися від ялинки?.. Практика показує, що заборони ніколи ні до чого хорошого не доводять. Очевидно, частину ялинок можна замінити новорічною ікебаною із 2-3 хвойних гілок (ця традиція зараз завойовує все більше і більше прихильників). А всі викинуті після свята на вулицю ялинки повинні бути утилізовані, як це почали вперше на Україні робити у Донецьку ще з 80-х років  ХХ ст.

Створити відчуття свята, радісного очікування новорічного дива можна й без знищення дерев. Саме з таких природоохоронних міркувань Мезинський національний природний парк проводить традиційний районний конкурс «Новорічний букет замість ялинки» в рамках Всеукраїнської акції «Не рубай ялинку». Школам Коропського району було розіслане Положення про конкурс з умовами його проведення (з ним можна ознайомитися Положення) . Також до участі у конкурсі можуть долучатись всі небайдужі. Оргкомітет чекає на фотографії новорічних композицій, які повинні бути виготовленні без шкоди для природи і стати альтернативою новорічній ялинці.

Переможці будуть нагородженні грамотами і призами, а школи-учасниці – відзначені подяками. Підтримати свої композиції можна буде, проголосувавши на сайті.

Хочемо подякувати всім, хто не залишається байдужим і робить свій внесок у виготовлення композицій. Сподіваємося, що ця добра традиція буде продовжена і в наступному році.

                                                                                             Лариса Подоляко,           інженер з рекреаційного благоустрою

Мезинського НПП

 

Поділитися в соціальних мережах

Share to Facebook

«Мовчазний свідок» з проекту «Мандрівники часу»

31 жовтня 2013р. відбулася презентація альбому «Живопис» художниці Надії Мартиненко. Серед картин є полотно «Мовчазний свідок», на якому зображено 500-річний дуб І.Мазепи, який росте в урочищі «Хоромки» біля Мезина. Територію Мезинського НПП художниця Надія Мартиненко відвідувала у 2009-2010 рр. у рамках підготовки проекту «Мандрівки часу». Вона відвідала Мезин, Свердловку, Рихли, Вишеньки з метою пошуку багатовікових та історико-меморіальних дерев для малювання.

Виставка «Мандрівки часу», що проходила у виставковому залі Чернігівської обласної організації Національної спілки художників України була присвячена багатовіковим, історичним та цінним деревам України. Художниця зазначила, що «…Людство мусить вийти на новий рівень розуміння, відповідно взаємовідношень з оточуючим світом, в тому числі й «зеленим царством». Ці стосунки мають будуватись не на пріоритетах споживання, а на принципах співпраці і взаємоповаги. Усвідомлюючи, що «світ дерев» на мільйони років старіше, а значить, у чомусь досконаліше, мудріше людства».

Л. Подоляко інженер з рекреаційного благоустрою

 Мезинського НПП.

 

Поділитися в соціальних мережах

Share to Facebook

ДО 105 РІЧЧЯ ПОЧАТКУ РОЗКОПОК МЕЗИНСЬКОЇ ПАЛЕОЛІТИЧНОЇ СТОЯНКИ

Мезинський НПП – мальовнича Швейцарія на березі Десни, відомий водночас і як перлина природи Чернігово-Сіверського краю, і як пам’ятка глибоких тисячоліть. Саме тут розташована відома в усьому світі стоянка первісної людини, що є однією з найцікавіших в Україні за виявленими на ній знахідками. 18 жовтня в візит-центрі Мезинського національного природного парку, з нагоди відзначення 105 річниці відкриття Мезинської верхньопалеолітичної стоянки та 83-ліття від дня народження відомого краєзнавця і археолога, засновника Мезинського музею Василя Єлисейовича Куриленка, Мезинський НПП провів молодіжний круглий стіл «Мезинська стоянка: погляд через віки», який вкотре підкреслив актуальність збереження національних надбань. У далекому 1963 р. Шовкопляс писав: «…Важко знайти інші твори палеолітичного мистецтва, які б викликали стільки гарячих дискусій у відношенні їх розшифровки і не ставали від цього більше ясними і менше загадковими…». І справді Мезинська стоянка відкрила світу музичні ударні інструменти, сюди ж до звучних інструментів відноситься «шумлячий» мезинський набірний браслет, свого типу своєрідний кастаньєт, які поки що є першими свідченнями про наявність танцю в палеоліті Східної Європи. На сьогодні науково-дослідна діяльність Мезинського НПП також включає історичні, археологічні та етнографічні дослідження його території, адже лише на Коропщині відомі 6 палеолітичних стоянок, проте не всі вони придатні для розкопок. Тож метою заходу була презентація відомостей про Мезинську палеолітичну стоянку (18 тис. до н. е.) як національне надбання, а також обговорення сучасних досліджень на території парку. Відкрила засідання вступним словом-привітанням директор Мезинського НПП Ніна Василівна Симоненко, яка в загальних рисах окреслила роботу парку, його основні завдання та згадала про особливі моменти з власних спогадів про Мезинську стоянку та розвиток музею. У роботі круглого столу прийняли участь: Карпенко Юрій Олександрович, к. б. н., доцент, зав. кафедри екології Чернігівського НПУ імені Т.Г.Шевченка; Ступак Дмитро Вікторович, молодший науковий співробітник відділу археології кам’яного віку Інституту археології НАН України, керівник Деснянської палеолітичної експедиції; Луценко Роман Миколайович, старший науковий співробітник Інституту історії, етнології та правознавства ім. О.М. Лазаревського, Чернігівський НПУ ім. Т.Г. Шевченка; Ярошенко Олег Миколайович, молодший науковий співробітник Інституту історії, етнології та правознавства ім. О.М. Лазаревського, Чернігівський НПУ ім. Т.Г. Шевченка; Кравченко Роман Анатолійович, студент магістратури історико-юридичного факультету Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя; фахівці Мезинського археологічного науково-дослідного музею ім. В.Є.Куриленка; фахівці відділу науки, екоосвіти та рекреації Мезинського НПП; студенти історичного, хіміко-біологічного факультетів Чернігівського НПУ ім. Т.Г.Шевченка; старшокласники Свердловської ЗОШ І-ІІІ ст. На круглому столі було проінформовано про: • Внесок П. М. Добровольського в дослідження Мезинської палеолітичної стоянки; • В. Є. Куриленко – відомий в Придеснянському краї дослідник, краєзнавець; • Археологічні дослідження в с. Бужанка; • Дослідження фундаментів Миколаївського собору Рихлівського монастиря та підземні об’єкти на території Рихлівського монастиря; • Пам’ятки історії та культури на території Мезинського НПП; • Історію дослідження городища Хотинське; • Палеогеографічні дослідження території Мезинського НПП; • Етнографічні дослідження на території Мезинського НПП. В ході проведення круглого столу було випущено спецвипуск вісника «Мезинський край», проведено екскурсію-практикум в Мезинському археологічному музеї імені В.Є.Куриленка, біля музею учасниками заходу висаджено дерево гінкго дволопатеве (дольодовиковий реліктовий вид ). Як висновок проведення круглого столу, начальник відділу науки, екоосвіти та рекреації Мезинського НПП Карпенко Ю.О. підкреслив основні пріоритети та результати проведення щорічних науково-дослідних робіт, які проводяться на території парку, в напрямах біологія, екологія, ландшафтознавство, історія, археологія, краєзнавство ін. За результатами роботи молодіжного круглого столу буде опублікований збірник статей та матеріалів, ознайомитися із яким можна буде на сайті НПП.

 Оргкомітет Мезинського НПП

Поділитися в соціальних мережах

Share to Facebook

ДО 105 РІЧЧЯ ПОЧАТКУ ДОСЛІДЖЕНЬ МЕЗИНСЬКОЇ ПАЛЕОЛІТИЧНОЇ СТОЯНКИ

Мезинське поселення (20 тис. р. до н. е.) є однією з найвизначніших пам’яток світового значення. У 1907 р. на території села Мізин (Чернігівщина) було виявлено поселення кроманьйонців доби пізнього палеоліту. Її сенсаційні розкопки були розпочаті в 1908 р петербургським вченим Ф.К. Вовком, а український археолог І.Г. Шовкопляс завершив у 1961 р.

У далекому 1963 р. Шовкопляс писав: «… Важко знайти інші твори палеолітичного мистецтва, які б викликали стільки гарячих дискусій у відношенні їх роз шифровки і не ставали від цього більше ясними і менше загадковими…». І справді Мезинська стоянка відкрила світу музичні ударні інструменти,  сюди ж до звучних інструментів відноситься «шумлячий» мезинський набірний браслет, свого типу своєрідний кастаньєт, які поки що є першими свідченнями про наявність танцю в палеоліті Східної Європи.

Що таке колесо або горщик першопоселенці Мізина ще не знали, але по лінії виживання в прильдовикових умовах, у високохудожньому мистецтві вони досягли дивних успіхів, які й прославили Мезинську стоянку. Так крім побутових і господарських споруд, на стоянці були знайдені оригінальні високохудожні вироби з бивнів мамонта: скульптури-ідоли, стилізовані жіночі статуетки, фігурки тварин, браслети. Вони прикрашені найдавнішим у світі орнаментом – меандром та іншими різьбленими орнаментами, що вражають своєю досконалістю й витонченістю. Геометричні орнаменти, виконані червоною вохрою і глибокою різьбою на кістках мамонта, являють значний науковий інтерес як ранні паростки цивілізації.

З 1965 р. на місці стоянки доби палеоліту діє Мезинський народний археологічний науково-дослідний музей, створений на голому ентузіазмі, без будь-якої матеріальної підтримки з боку держави Куриленко Василем Єлисейовичем – археологом, краєзнавцем і незмінним директором упродовж 46 р.

У 2008 р. музей увійшов до складу Мезинського національного природного парку, в адміністративному приміщенні якого до 100-річчя відкриття Мезинської палеолітичної стоянки засновано  філію музею.

Згідно рішення НТР Мезинського НПП № 4 від 26 серпня 2011 р., за згодою Головного управління культури, туризму і охорони культурної спадщини облдержадміністрації, Мезинському археологічному музею присвоєно ім’я його засновника В. Є. Куриленка.

Поряд з Мезинським музеєм можна побачити музеїфікований шурф розкопу глибиною понад 6 м., в якому у 2007 р. було знайдено велику кількість експонатів, представлених зараз у музеї.

Велика кількість археологічних знахідок не могла розміститися в приміщенні старого музею, тому знайдені в цих краях артефакти розмістили по колекціях: у Музеї демонструються переважно «місцеві», а в Філіалі – знахідки, виявлені на прилеглих територіях. До першого 5-річного ювілею парку у філіалі Мезинського музею була відкрита експозиція «Діорама фрагментів суспільного життя первісної людини території Мезинського НПП», яка яскраво відтворює етнічні особливості використання та збереження природних ресурсів первісною людиною, стиль життя доби палеоліту – найдавнішого і найдовшого періоду в історії людства (1млн р. тому-XI тис. до н. е.) на території Мезина. Також тут експонуються коропські кахлі XVI –XIXст., кахлі з кріпосного театру відомих поміщиків Забіл, речі Ушівської фарфоро-фаянсової фабрики Савицьких XIX ст., посуд майстерні Пузиря.

Кожного року музей відвідують близько трьох тисяч туристів. Змістовні екскурсії дуже подобаються відвідувачам Музею, адже вони несуть  багато нової та цікавої інформації про історію нашого краю і вдячні екскурсанти повертаються на древні береги Десни  знову й знову.

Цієї осені Мезинський НПП, з нагоди відзначення 105 річниці відкриття Мезинської палеолітичної стоянки та 83-ліття від дня народження відомого краєзнавця і археолога, засновника Мезинського археологічного науково-дослідного музею Василя Єлисейовича Куриленка, проводитиме молодіжний круглий стіл «Мезинська  стоянка: погляд через віки», який відбудеться в жовтні 2013 р. у візит-центрі НПП (с. Свердловка Коропського р-ну Чернігівської обл.). Запрошує всіх кого цікавить дана тематика прийняти участь як учасник або ж як слухач.

Запрошення на круглий стіл

Відділ науки, екоосвіти та рекреації

Поділитися в соціальних мережах

Share to Facebook