Мезинський національний природний парк

     Це свято немає фіксованої дати – його святкуються цілий тиждень напередодні Великого посту. Масниця у 2024 році розпочнеться 11 березня і триватиме до 17 березня. В Україні свято називається Масниця, але є й інші його назви, серед яких – Колодій, Сиропуст, Масляна, Сирний тиждень та інші. У слов’янських віруваннях Колодій – давній маленький Сонце-Божич, який підріс і набрався сили розкручувати Сонячне Коло, тобто став Коло-Дієм. Саме свято супроводжувалося обрядами з колодкою, яка в українців була продовженням роду. Колодку – дерев’яне поліно – прив’язували до ноги неодруженим хлопцям, символічно караючи їх за те, що вони вчасно (тобто, до початку посту) не одружилися. Хлопець міг відкупитися від колодки – подарунками, грошима чи частуваннями. Так, у жартівливій формі громада засуджувала неодружену молодь і тим самим заохочувала до продовження роду.
     Українська Масниця – це не лише проводи зими та зустріч сонця, а й заклик до загального примирення, злагоди та всепрощення. Тому останній день тижня Масниці називається Прощеною неділею, коли потрібно забувати всі образи і самому просити вибачення. Ця традиція в нас збереглася й досі.
     До звичаїв українського народу долучилися діти відвідавши захід в Мезинському музеї.

Наталія Сіра,
директор Мезинського археологічного
науково-дослідного музею імені В.Є. Куриленка

     7 березня студенти НУ “Чернігівський колегіум” імені Т.Г. Шевченка прослухали лекцію «Поняття про екологічну нішу».
     Екологічна ніша – одне з базових понять в екології. З цим поняттям тісно пов’язані принцип Ґаузе та правило обов’язкового заповнення екологічної ніші.
     Студенти познайомилися зі конкурентними стосунками близьких видів, способами зменшення конкуренції. Вони дізналися: чому необхідно зберегти велике біорізноманіття в екосистемах, чому біотопи, які створені людиною, без підтримки швидко змінюються і яку екологічну нішу має людина.

Назар Назаров,
науковий співробітник

     Антарктида – це континент несподіванок. Тут можна зустріти не тільки пінгвінів, а й горбатих китів, морських слонів, тюленів, косаток, морських леопардів. А найпростіші організми, яких можна знайти на крижаному континенті, ховають в собі багато загадок.
     В цьому мали змогу переконатися учні освітніх закладів, які приєдналися до онлайн-мандрівки на Українську антарктичну станцію «Академік Вернадський», яка відбулась 5 березня. Слід зазначити, що Мезинський національний природний парк не вперше виступає організатором такої зустрічі. Ми піклуємось про екологічне виховання підростаючого покоління Чернігівщини та хочемо розширити кордони дитячого світогляду задля майбутнього нашої країни.
     Провели цю онлайн-зустріч вчені-полярники учасники 28-ої української експедиції: Тарас Перетятко, доцент кафедри мікробіології Львівського національного університету імені Івана Франка і Олександр Полудень, синоптик І категорії Українського гідрометеорологічного центру.
     Півтори години діти провели на зв’язку з науковцями-зимівниками які знаходяться на острові Галіндез. Отримали купу вражень та знань.
     Про що ми дізнались:
     – В Антарктиді немає жодного дерева та куща, є лише два види квіткових рослин, безліч мохів та лишайників;
     – Хоч і вважають, що Антарктида біла красуня, та влітку, місцями, вона одягає зелену шубку;
     – Пінгвіни, зазвичай, створюють пару один раз на все життя, а гнізда будують з камінців;
     – Візерунок на хвості китів, можна порівняти з відбитком пальця людини. Він індивідуальний в кожного кита.
     – Морський леопард – це чи не найголовніший хижак в холодних водах Антарктиди. У воді йому немає рівних, а на суші він, майже, зовсім безпомічний;
     – Коли в Україні починається весна, в Антарктиді – осінь;
     – Є час коли озоновий шар над Антарктидою значно стоншується, таке явище називають озоновою дірою;
     – На висоті 21 км над островом Галіндез температура складає -50 °C
     – Взимку на станції висота снігового покриву найвища, становить до 3,5 м.
     Несподіваним сюрпризом для дітей стала онлайн-екскурсія станцією. Діти на власні очі побачили, які прилади використовують для досліджень, як живуть зимівники та чим вони займаються у вільний час. А також учні дізнались відповіді на свої запитання: як науковці добираються до Антарктиди, які страви куштують полярники, яка температура на острові, і яка ж різниця в часі.
     Подорожуючи Антарктидою стає зрозуміло як мало ми знаємо про цей континент, та який вагомий внесок в розвиток світової науки роблять Українські зимівники.
     Дякуємо, науковцям 28-ї експедиції, біологу Тарасу Перетятку та метеорологу Олександру Полудню, за можливість опинитися на українській дослідницькій станції «Академік Вернадський».
     У такий нелегкий час для нашої країни, Ви робите надзвичайно велику справу – запалюєте вогники науки та жаги до знань у дитячих серцях. Ви надзвичайні люди та професіонали своєї справи!

Людмила Науменко,
фахівець II категорії