Мезинський національний природний парк

Кожен край має свою унікальну історію, культуру та пам’ятки, які є свідками минулого і гордістю сучасності. Визначні місця нашого краю не тільки прикрашають його, а й зберігають багатовікову спадщину, що формувала нашу самобутність. Діти села Мезин були запрошені на мандрівку мальовничими куточками, де кожен камінець, кожна будівля розповідають свою захопливу історію. 

Поринули в часи палеоліту, відвідавши Мезинську палеолітичну стоянку, де проживали кроманьйонці, ознайомилися з історією та експозицією музею. 

Здійснили віртуальну подорож до Свято-Миколаївського Пустинно- Рихлівськького монастиря, церкви Різдва Богородиці (с.Оболоння), палацу Румянцева- Задунайського, церкви Успення Пресвятої Богородиці. 

Мезинський національний природний парк – це місце, де кожен знайде щось для себе: від захоплюючих історичних відкриттів до спокійного відпочинку на лоні природи.

^{Наталія Сіра, директорка Мезинського музею}

З весняними квітами рідного краю познайомилися учні шостого класу Оболонської школи під час вікторини «Заквітчана весна».

Було не тільки пізнавально, а й дуже цікаво – адже природа щедра на дивовижні факти:

• Ряст – один з перших весняних гостей лісу. Квіти рясту можуть бути різного забарвлення, а його насіння поширюють мурахи. Завдяки цьому ми можемо милуватися різнобарвним квітковим килимом з рястів.

• Фіалка – символ скромності й ніжності. У народі кажуть, що її аромат заспокоює та покращує настрій.

•  Конвалія – ніжна рослина з отруйним характером. Всі її частини містять в собі токсини. Отруїтися можна навіть її ароматом. Попри це, її використовують як в народній, так і в офіційній медицині.

•  Петрів хрест – квітка, яка не має зеленого листя, а поживні речовини отримує з коріння дерев чи кущів, присмоктуючись до них своїми коренями-присосками.

Діти активно відповідали на запитання, впізнавали квіти за фото та вивчали, як природа говорить з нами мовою кольорів.

Весна – чудовий час, щоб милуватися красою та отримувати нові знання!

^{Марина Усок, пр.фахівець з екологічної освіти}

Війна в Україні, на жаль, найбільший збройний конфлікт з часів Другої світової війни. Гинуть тисячі ні в чому не винних людей, мільйони українців були змушені виїхати за кордон, руйнуються підприємства інфраструктури, заклади освіти та медицини… А те, що заподіяно природі та довкіллю взагалі можна назвати екоцидом, наслідки якого ніколи не можна буде оцінити в грошовому еквіваленті.

Факти заподіяної шкоди довкіллю

Знищено:

• – Майже 20% заповідних територій України;
• – 627 тис. га. водно-болотних угідь, а це 17 Рамсарських об’єктів (міжнародного значення);
• – 2,5 млн. га. природо-охоронної мережі Європи (понад 160 об’єктів Смарагдової мережі);
• – Понад 3 млн. га. лісу охоплені війною.

А ще отруюється вода, ґрунт, повітря. Через цю війну під загрозою зникнення опинилося майже 700 видів тварин і понад 800 видів рослин, частина з яких занесені до Червоної книги.

Чергова зустріч працівників Мезинського НПП з учнями 7 класу Оболонської ЗОШ I-III ст. була присвячена саме цій темі: «Війна і природа: коли страждає земля». Під час заходу учні познайомилися з жахливими фактами шкоди, заподіяної російським агресором навколишньому середовищу нашої держави та до яких екологічних наслідків це може призвести в майбутньому.

^{Едуард Пилипенко, інженер з рекреаційного благоустрою}