Мезинський національний природний парк

     Нерідко в пошуках нових вражень та яскравих емоцій ми вирушаємо закордон або ж в інші регіони нашої красуні України. А дивовижне поруч…
     Пустинно- Рихлівський монастир, старовинна ялинова алея, що веде до печер монастиря, багатовікові дуби, музейна кімната етнографії та історії нашого краю в селі Городище, ексклюзивність якої полягає в тому, що будь- який предмет (глечик, макітру, ціп, ступу, прядку та ін.) можно спробувати в дії.
     У рамках співпраці з Понорницькою ТГ в Мезинському парку провели курс природотерапії для місцевих школярів. Вразила дітей Рихлівська пустинь, знайомство з ігуменею Олімпіадою, яка своєю розважливою розповіддю буквально зачарувала пустотливих дітлахів. 

     Ми часто знецінюємо роль природи в житті людини. Забуваючи, що наше існування на пряму залежить від екології та стану навколишнього природного середовища. Звісно, щоб почати цінувати те що маєш, потрібно це вивчати та досліджувати. Фахівці Мезинського нацпарку на постійній основі проводять різні заняття, ігри, квести. Для чого ми це робимо? Щоб виховати екологічну культуру дітей. Простими словами, хочемо познайомити дітей з живим світом нашої планети, щоб кожен зміг стати добрим другом природі.
     «Я вивчаю природу», саме під таких девізом пройшла зустріч фахівців парку з учнями Коропської ЗОШ І-ІІІ ст. імені Т.Г. Шевченка. Грались, вивчали, проводили час з позитивом.
     Дитячий сміх та вогники жаги до знань це найкрутіший фітбек для нас.

Людмила Науменко, фахівець ІІ кат. Мезинського НПП

     На вигляд – це гіллястий кущ, або невелике дерево. Ця рослина з родини адоксових отруйна, але людина використовує її як лікарську. Мова йде про бузину, яку в деяких регіонах нашої країни називають бозняк, буз, самбук чи бездерево.
     У світі налічується близько 25 видів цієї рослини. В Україні цей вид поширений по всій території. Найчастіше зустрічаються бузина чорна, червона та трав’яниста.
     Бузина чорна росте в підліску листяних і мішаних лісів, по чагарниках, на лісових порубах, узбіччі лісових доріг. Рослина світлолюбива. Квітне у травні-червні.
     Здавна людина використовує цю рослину в харчовій, медоносній, лікарській, фарбувальній, ефіроолійній галузі та як декоративну. В особливій ціні плоди бузини чорної. У свіжому вигляді вони неїстівні, але після технічної переробки їх використовують при виробництві вин, наливок, лікерів, варення, желе, киселів, чайно-кавових сурогатів, спирту.
     Бузина чорна – весняно-лікарський медонос. Одна її квітка виділяє 0,16 мг. нектару, який містить 23% цукру. 1 га. суцільних насаджень виділяє 85 кг. нектару.
     У науковій медицині застосовують квіти, квіткові бруньки, листки та кору рослини. Їх використовують як потогінний і сечогінний засіб, при застуді, кашлі, для інгаляції та полоскань, а препарати з них –при ларингітах, бронхітах, грипі, захворюванні нирок та сечового міхура.
     У народній медицині листки та кора рекомендуються при ревматизмі, подагрі, артритах, діабетах, опіках, гіморої, застуді.
      Цю та багато іншої цікавої інформації дізналися покошицькі школярі під час чергового заняття літньої екологічної школи «Дослідники природи».

Едуард Пилипенко,
Інженер з рекреаційного благоустрою 1 категорії