«Хай стелиться вам доля рушником» – кажуть, бажаючи людям щастя, миру, злагоди і любові. 10 листопада ввесь світ відзначає День вишивальниць.

Орудувати голкою і нитками, підбирати потрібні кольори – це дуже кропітка праця, тож недарма людей, що знаються на вишивці, гордо величають майстрами. У старі часи на свято Параскеви – покровительки вишивальниць, майстрині хизувалися одна перед одною вишитим за рік.

Саме до такої майстрині з села Покошичі – Пилипенко Ольги Юхимівни завітали працівники Мезинського національного природного парку. Все життя Ольга Юхимівна працювала вчителькою в школі, а натхнення для душі черпала у вишивці, хист до якої перейняла від матері. Сорочки, рушники, простирадла, наволочки для подушок, серветки, скатертини – все це оздоблювала вишивкою майстриня, карбувала на полотні своє бачення прекрасного. Свої найкращі вироби зберігає для онуки, як весільний посаг.

Споконвіку український народ славиться своєю майстерною вишивкою. Основна функція вишивки – оздоблення одягу і тканин для обладнання житла. Елементи українського орнаменту в основному сакральні, мають таємничі властивості. Велика колекція вишивки Сіверщини зберігаються у фондах Мезинського музею (зокрема передані Ольгою Юхимівною вишиті рушники).

Допоки українці користуються речами із вишитими елементами, передають їх у спадок – доти триматиметься зв’язок між поколіннями. Бажаємо всім майстриням міцного здоров’я, творчого натхнення, віри в світле мирне майбутнє.

Наталія Сіра, директор Мезинського музею

Нічниця водяна (Myotis daubentonii) – кажани саме цього виду вподобали місцем зимівлі печери в с. Рихли.

НІЧНИЦЯ ВОДЯНА вважається звичайним видом більшості регіонів України. В якості зимових сховищ використовує виключно підземелля — природні печери, каменоломні, тунелі тощо, в яких можуть формувати скупчення до декількох сотень особин. Підрахунок у рихлівській печері засвідчив присутність 57 особин. Цей вид є осідлим, що місцями здійснює локальні міграції на декілька десятків кілометрів. Полює над різноманітними водоймами, збираючи здобич з поверхні води. Здобиччю, в основному, є різноманітні водні та навколоводні види двокрилих, лускокрилих, жуків, волохокрильців та ін. Тому поправу є природним регулятором чисельності навколоводних комах. Самка раз на рік народжує одне маля. Максимальна відома тривалість життя 28 років.

Вид має природоохоронний статус: Вразливий. Ефективні заходи охорони мають включати заповідання та охорону сховищ виду; проведення екопросвітніх акцій, спрямованих на поширення інформації щодо вразливості та необхідності охорони рукокрилих. В Мезинському НПП передбачена щорічна осіння інформаційна кампанія щодо поінформованості місцевих жителів про важливість рукокрилих.

6 листопада – Міжнародний день запобігання експлуатації навколишнього середовища під час війни та збройних конфліктів

Війна в Україні за своїми масштабами заподіяної шкоди довкіллю – це найбільший конфлікт з часів Другої світової війни, який можна назвати екоцидом.

Вона впливає не лише на продовольчу безпеку, але й має економічні наслідки для всіх країн. Сьогодні це ще й питання екологічної безпеки та спільного майбутнього, бо істина, яку не розуміє російська федерація, однак, усвідомлює весь світ, дуже проста: будь-який воєнний конфлікт не має локального характеру, коли йдеться про довкілля. Екосистеми не можна розділити умовними кордонами, просто намалювавши їх на карті. Якщо руйнується природна рівновага в одній геолокації, це обов’язково відчує інша.

Чергова зустріч працівників Мезинського НПП з учнями 10-11 класу Черешенського ліцею була присвячена саме цій темі. Під час заходу учні познайомилися з жахливими фактами шкоди, заподіяної російським агресором навколишньому середовищу нашої держави та до яких екологічних наслідків це може призвести в майбутньому.

Друге видання інфографічного дослідження про вплив війни на довкілля можна скачати тут:

https://www.topleadprojects.com/ukrainian-war-in-ua-environment-2024?fbclid=IwY2xjawGYIE9leHRuA2FlbQIxMAABHWihrMWzxmwfTg_DwYUBF_AxvudzDCKRymgeeSLk-Y0OpFFv7ryqCJ-WVQ_aem_esM4T99heHxgwNgtvNaVEQ