Мезинський національний природний парк

У світі рисей теж є місце для романтики! Ці загадкові хижаки зазвичай ведуть самітницький спосіб життя, але в період залицяння все змінюється. У лютому-березні самці починають шукати самок, залишаючи мітки та видаючи специфічні звуки, схожі на муркотіння або навіть крик.
Коли пара знаходить одне одного, між ними встановлюється особливий зв’язок. Вони разом полюють, відпочивають та граються. Після спарювання самка готує затишне лігво в густих заростях або печерах, де через 70 днів народжуються маленькі рисята.
Малюки з’являються на світ сліпими й безпорадними, але під опікою матері швидко набираються сил. Батько не залишається осторонь — він приносить їжу та оберігає сім’ю від небезпеки. Уже через кілька місяців маленькі рисенята вчаться полювати, повторюючи рухи матері, а у віці одного року стають самостійними.
Рись євразійська є однією з найбільш загадкових і граційних мешканок поліських лісів– справжня королева дикої природи! Тому в цей день на зустрічі з учнями 7 класу Оболонської школи говорили на тему «Рись євразійська: найбільша кішка Європи».
Рись — символ дикої природи, незалежності та сили, але навіть вона має ніжний бік. Бережімо цих граційних хижаків, щоб їхні романтичні історії продовжувалися в українських лісах!

^{Алла Наливайко, фахівець Мезинського НПП}

Працівники Мезинського НПП вже тривалий час застосовують геінформаційні системи в своїй роботі. Використовують переважно QGIS.

ГІС Мезинського національного природного парку на сьогодні нараховує більше 70 шарів (геоприв’язані растрові дані і різноманітні векторні шари у форматі шейп-файлів). Геоінформаційній обробці піддаються як матеріали наукових досліджень кожного польового сезону, так і еколого-освітні та рекреаційні матеріали (маршрути екологічних стежок, рекреаційних об’ктів території НПП тощо).

Проте завжди цікаво послухати досвід колег, обмінятися думками, тож 12 лютого фахівці Мезинського НПП стали слухачами науково-практичного семінару «Використання геоінформаційних технологій як шлях адаптації менеджменту установ ПЗФ до європейських стандартів на прикладі НПП “Холодний яр”».

Дякуємо доповідачам за цікавий досвід. А НПП “Холодний яр” бажаємо успіхів на шляху становлення і розвитку.

^{Алла Наливайко, фахівець Мезинського НПП}

Днями Мезинський національний природний парк разом з Чернігівською обласною універсальною науковою бібліотекою імені Софії та Олександра Русових створив майданчик для зустрічі понад 70 учасників із різних національних природних парків, наукових установ та екологічних організацій.

Що ми обговорювали?

• Вплив чужорідних видів на екосистеми та боротьбу з ними
• Дослідження міграції птахів та фенологічні особливості 2024 року
• Досвід адаптації національних парків до викликів 2024 року
• Флористичні відкриття, геологічні та палеогеографічні дослідження польового сезону 2024 року.
• Як музеї стають центрами просвітництва у воєнний час
• Інновації в еколого-освітній роботі та рекреації

Головний висновок зустрічі: попри всі труднощі, наша природоохоронна спільнота залишається сильною, професійною та відкритою до співпраці. Спільними зусиллями ми продовжуємо досліджувати, навчати, зберігати та розвивати!

Що далі?

Обговорені на круглому столі питання не залишаться лише на рівні дискусій – ми вже плануємо розширення співпраці між парками та посилення еколого-освітньої роботи. Наступні кроки – це практичне застосування отриманого досвіду та реалізація конкретних проєктів, які допоможуть захищати унікальні природні території нашої країни.

Дякуємо всім спікерам та учасникам. Ваша енергія, знання та робота надихають!

Особлива подяка Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Софії та Олександра Русових, яка вже не один рік стає надійним модератором таких зустрічей. Саме тут народжуються нові ідеї, відбувається обмін досвідом та формується бачення майбутнього природоохоронної справи.

^{Людмила Науменко, начальник відділу еколого-освітньої роботи та рекреації}