В Україні зими останніх років значно змінилися. Ми належимо до регіонів, де протягом останнього десятиріччя зростання температури відбувалося найвищими темпами, насамперед у зимовий період. Що це означає для лісів?
Швидке поширення шкідників і хвороб — комахи-шкідники, які раніше гинули від низьких температур, тепер виживають і швидше розмножуються.
Втрата вологи — без снігу ґрунт отримує менше вологи, що ускладнює ріст молодих дерев.
Зміни у сезонних фазах розвитку — дерева можуть “прокидатися” занадто рано, а потім страждати від весняних заморозків.
Зміни у видовому складі лісів — аборигенні види дерев можуть бути витіснені адвентивними та інвазійними.
Клімат змінюється, і це виклик не лише для природи, а й для нас. Що можемо зробити? Зберігати природні екосистеми, захищати ліси й відновлювати їх, створювати нові лісові насадження на засадах сучасної науки.
За матеріалами WWF Ukraine https://www.facebook.com/wwfukraine
2 лютого, на честь дня заснування Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів у 1971 році в м. Рамсар (Іран), відзначається Всесвітній день водно-болотних угідь.
Тема 2025 року – «Захист водно-болотних угідь для нашого спільного майбутнього».
Короткий лозунг «Цінуй. Захищай. Надихай.»
Секретаріат Рамсарської конвенції наголошує, що Всесвітній день водно-болотних угідь у 2025 році підкреслює необхідність співпраці та планування, оскільки ми будуємо майбутнє, у якому всі люди всюди й надалі повинні могти отримувати користь від життєво необхідних екосистемних послуг, які надають водно-болотні угіддя. Цінуючи та захищаючи водно-болотні угіддя сьогодні – і надихаючи один одного в цих об’єднаних зусиллях – ми краще забезпечимо наше спільне майбутнє та добробут.
Цьогорічна кампанія містить три ключові повідомлення:
Захист водно-болотних угідь світу є нашим спільним інтересом – це захищає нас усіх.
Майбутнє людства залежить від сміливих дій сьогодні для захисту та відновлення цих незамінних екосистем.
15-та Конференція Договірних Сторін Конвенції об’єднує нас у глобальних зусиллях сприяти збереженню водно-болотних угідь та забезпечення безперервності їх переваг.
«Здорові» водно-болотні угіддя мають вирішальне значення для пом’якшення клімату, адаптації, біорізноманіття та здоров’я людини. Проте несталий розвиток, забруднення та зміна клімату продовжують загрожувати цим важливим екосистемам. Захист водно-болотних угідь заради нашого спільного майбутнього потребує співпраці в розробці політики, нормативних актів та громадських ініціатив, які сприяють ефективному збереженню та раціональному раціональному використанню. Забезпечення здоров’я водно-болотних угідь світу дозволить майбутнім поколінням насолоджуватися їхніми екологічними, економічними та культурними перевагами – і сприятиме сталому, процвітаючому майбутньому для всіх.
Але, незважаючи на зусилля природоохоронців та держави зберегти водно-болотні угіддя та інші природні території, основною темою останніх років є вплив агресії російської федерації проти України, який поширюється на всю територію України і може загрожувати екологічному характеру всіх водно-болотних угідь в Україні. Використання рф далекобійної артилерії, балістичного озброєння, безпілотних літальних апаратів та іншого сучасного військово-технічного обладнання робить можливим досягнення будь якої точки України та проведення боїв як на суші, та і на морі.
Аналіз ситуації вказує, що за 10 років окупації українських територій і три роки повномасштабної війни, воєнні дії та пов’язані з ними економічні наслідки зачепили 48 з 50 водно-болотних угідь України, з них:
31 водно-болотних угідь постраждали від бойових дій, обстрілів, мінування, проведення тренувань і пересування військ російської федерації, безпосереднього впливу наслідків війни на управління угіддями та використання екосистемних послуг, серед яких:
3 угіддя постраждали внаслідок підриву Каховської греблі – «Дельта річки Дніпро» було повністю затоплене та частково зруйноване, Архіпелаг Великі і Малі кучугури» є повністю осушеним і «Заплава Сім маяків» осушене частково;
4 угіддя слугували або слугують полігонами для тренування військ рф;
4 угіддя, незважаючи на те, що вони знаходяться на відстані більше 100 км від лінії фронту та окупованих рф територій, постраждали від обстрілів і атак БПЛА;
5 водно-болотних угідь постраждали від обстрілів і руйнування енергетичної інфраструктури України, зокрема через обстріли електростанції, розташованої неподалік водно-болотного угіддя і аварійного використання каскаду водосховищ і гідроелектростанцій на Дністрі для балансування енергетичної системи України;
5 водно-болотних угідь стали місцями розташування захисних споруд на державному кордоні у зв’язку із загрозою введення військ з Білорусії;
природоохоронна діяльність в межах всіх водно-болотних угідь окупованих рф припинена, або здійснюється з грубим порушенням українського законодавства і міжнародних конвенцій та угод;
більшість водно-болотних угідь використовуються окупаційною владою і військами рф для заборонених природоохоронним законодавством України видів економічної діяльності (рибальство, полювання, туристична діяльність, добування будівельних матеріалів);
17 водно-болотних угідь знаходяться під впливом непрямих економічних чинників, які призводять до зміни способу і обсягів використання екосистемних послуг та їх доступності, зменшення обсягів фінансування і спроможності для відповідного управління водно-болотними угіддями.
Мезинський НПП підтримує спільноту всього світу та долучається до святкування. Щоб залучити якомога більше людей, ми присвячуємо тиждень водно-болотним угіддям.
Ось що ми плануємо провести:
Квест «По краплині до життя»
Конкурс малюнків «Дивовижне болото»
Онлайн-вікторина «Одного разу в Мезинському болоті»
Зверніть увагу! Кожен може стати частиною святкування. Щоб долучитися до онлайн-заходів слідкуйте за нашою сторінкою https://www.facebook.com/MezinNNP .
Багатство біорізноманіття – це запорука щасливого і світлого майбутнього планети та людства. Давайте разом піклуватися про природу, щоб залишити її майбутнім покоління.
Чи замислювалися ви, що відбувається з деревами, кущами та травами взимку? Як вони пристосовуються до морозів і холодного вітру? Які рослини залишаються зеленими навіть тоді, коли навколо панує снігова тиша?
Відповіді на ці запитання шукали допитливі учні 4 класу Черешенського ліцею разом із фахівцями Мезинського НПП на інтерактивній лекції «Як рослини пристосувалися до зими?».
Що дізналися діти?
Чому одні дерева скидають листя, а інші – вічнозелені?
Як трав’янисті рослини переживають холоди?
Які кущі та трави навіть взимку залишаються зеленими?
Пам`ятайте, природа завжди має чим здивувати.
Лариса Подоляко, пр. фахівець з екоосвіти Мезинського НПП