Підсумки конкурсу

Завершився щорічний, конкурс Мезинського НПП «Новорічний букет замість ялинки», в рамках Всеукраїнської акції «Не рубай ялинку». Метою конкурсу було привернути увагу дітей, батьків, вчителів та всіх свідомих громадян до проблеми знищення хвойних дерев.
В цьому році в конкурсі взяли участь 8 шкіл, 3 НВК, 1 ЗДО та КЗ позашкільної освіти «Коропський центр дитячої та юнацької творчості». Всього на конкурс надіслали 131 роботу. Всі ці композиції вразили членів оргкомітету своєю оригінальністю та красою. Різноманітні та майстерно виконані з різних матеріалів ялинки та композиції вкотре підтвердили, що не обов’язково рубати дерево, щоб прикрасити свою оселю, а створити відчуття свята, можна виготовивши свій неповторний новорічний декор.
Серед такої кількості чудових та креативних робіт обрати переможців було нелегко. Проте оргкомітетом конкурсу все ж таки було підведено підсумки та визначено переможців в семи номінаціях: «Екологічна ялинка», «Креативна ялинка», «Оригінальна ялинка», «Ялинка-топотушка», «Молодша вікова категорія», «Старша вікова категорія» та «Оригінальна композиція », а також окремо було виділену роботу Льгівського ЗДО «Сонечко».
Екологічна ялинка:
І місце – «Коропська ялинка», робота Мисник Дар`ї учасниці гуртка Комунального закладу позашкільної освіти «Коропський центр дитячої та юнацької творчості»
ІІ місце – «Ялинка з лози», робота Колешні Цвітани учениці 2 класу Деснянської гімназії

ІІ місце – «Чарівний гном під ялинкою», робота Коваленко Альони учениці Блистівського НВК

ІІІ місце – «Лісова ялинка», робота Колешні Ярини учениці 6 класу Деснянської гімназії
Креативна ялинка:
І місце – «Ялинка пір`їнка», робота Проскури Артема учня 1 класу Коропської ЗОШ І-ІІІ ст. 
ІІ місце – «Новорічна ялинка», робота Городиського Костянтина учня 3 класу Риботинського НВК
ІІІ місце – «Ялинка клубочок», робота Супрун Елизавети учениці 1 класу Коропської ЗОШ І-ІІІ ст. 
Оригінальна ялинка:
І місце – «Новорічна ялинка», робота Мороз Єлизавети учасниці гуртка Комунального закладу позашкільної освіти «Коропський центр дитячої та юнацької творчості» 
ІІ місце – «Святкова ялинка», робота Калачова Андрія учасника гуртка Комунального закладу позашкільної освіти «Коропський центр дитячої та юнацької творчості» 
ІІІ місце – «Лісова крсуня», робота Мороз Єлизавети учасниці гуртка Комунального закладу позашкільної освіти «Коропський центр дитячої та юнацької творчості»
Ялинка-топотушка:
І місце – «Ялинка-красуня», робота Єрьоменко Альони учениці 7 класу Деснянської гімназії
ІІ місце – «Ялинка в чобітках», робота Краснокутської Анастасії учениці 8 класу Лосківської ЗОШ І-ІІ ст. 
ІІІ місце – «Ялинка-топотушка», робота Мисенко Феодосія учасника гуртка Комунального закладу позашкільної освіти «Коропський центр дитячої та юнацької творчості» 
Молодша вікова категорія:
І місце – «Новорічна ялинка», робота учасників гуртка «Декоративно-ужиткове мистецтво» Орлівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дитячий садок» 
ІІ місце – «Новорічне дерево», робота учнів 2 класу Авдіївської ЗОШ І-ІІІ ст.
ІІ місце – «Новорічна галявина», робота Заліської Анни учениці 2 класу Оболонської ЗОШ І-ІІІ ст.
ІІІ місце – «Новорічне диво», робота Уроди Вікторії учениці 2 класу Орлівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дитячий садок»
Старша вікова категорія:
І місце – «Новорічні балерини», робота учнів 7 класу Карильської ЗОШ І-ІІІ ст.
ІІ місце – «Яко-ялинка», робота учнів 5-6 класів Авдіївської ЗОШ І-ІІІ ст.
ІІІ місце – «Ялинка», робота Хілько Поліни учасниці гуртка Комунального закладу позашкільної освіти «Коропський центр дитячої та юнацької творчості»

Окрема номінація «Оригінальна композиція»: «Новорічний вечір», робота Ховрякової Вероніки учениці Блистівського НВК

Окремо було виділено роботу Софії Кисіль вихованиці Льгівського ЗДО «Сонечко» Всі переможці будуть нагороджені грамотами та подарунками. Також буде вручено подяки школам.

Щиро вітаємо переможців та висловлюємо вдячність всім, хто не залишився байдужим і взяв участь у конкурсі.

                                                                                          Оргкомітет Мезинського НПП

“Болота – колиска життя”

    «Водно-болотні угіддя на користь людям і природі»! Саме під таким гаслом цьогоріч відзначають Всесвітній день водно-болотних угідь. Ця тема привертає до важливості водно-болотних угідь для багатьох аспектів діяльності та здоров’я людини, а також ролі цих екосистем для збереження біорізноманіття. Відновлюючи та зберігаючи водно-болотні угіддя, ми застосовуємо природо орієнтовані рішення для накопичення води, адаптації до зміни клімату та вирішення багатьох соціально-економічних питань, пов’язаних з використанням природних ресурсів.
    З нагоди Всесвітнього дня водно-болотних угідь 2 лютого в Оболонській  ЗОШ та Деснянській гімназії працівники Мезинського НПП для учнів 5-9 класів  провели захід «Болото – колиска життя».
    Метою заходу було ознайомлення учнів з водно-болотними угіддями та їх значенням в житті людини. Особлива увага була приділена болотам, їх користі для населення та екосистеми.
    Учні отримали цікаву інформацію про рослинний і тваринний світ боліт, переглянувши запропоновану їм презентацію. А отримані знання закріпили, взявши участь у пізнавальній вікторині.

 

                                                     Фахівець з екологічної освіти

Едуард Пилипенко

«ВОДНО-БОЛОТНІ УГІДДЯ – ДЛЯ КОРИСТІ ЛЮДЕЙ І ПРИРОДИ»

 

     Під таким гаслом у 2022 році  відзначається Всесвітній день водно-болотних угідь. Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення (Рамсарська конвенція) була підписана 2 лютого 1971 року в місті Рамсар, що в Ірані. Україна поновила своє членство в Конвенції у 1996 році.
Згідно зі статтею 1 «Рамсарської конвенції» під водно-болотними угіддями розуміють райони маршів‚ боліт, драговин, торфовищ або водойм – природних або штучних, постійних або тимчасових‚ стоячих або проточних‚ прісних‚ солонкуватих або солоних‚ включаючи морські акваторії‚ глибина яких не перевищує шість метрів.
    Не залишилися осторонь цієї дати і співробітники Мезинського національного природного парку, які під час різних заходів (зустрічі, виставка, інтерв’ю для ЗМІ, інформація в соцмережах) звернули увагу на цінність цих територій, їх значення для підтримання екологічних режимів та збереження біорізноманяття.
    Зі студентами-екологами Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка була проведена on-line зустріч, присвячена цій даті. Під час заходу було зазначено, що водно-болотні угіддя відіграють значну роль у зменшенні впливу таких екстремальних погодних явищ як повені та посухи. Вони діють як природні водосховища, акумулюючи і зберігаючи дощові та талі води, вони запобігають повеням, а протягом посушливих періодів водно-болотні угіддя «віддають воду» і затримують початок посухи.
Університетська бібліотека підготувала виставку літератури про болотні екосистеми, природно-заповідні території і водно-болотні угіддя.
На сьогодні Перелік цих угідь включає 2247 водно-болотних угідь загальною площею близько 215,051 млн. га. Серед них – і наші 50 водно-болотних угідь міжнародного значення, з них на Чернігівщині всього одне – заплава Десни (площею 4, 270 га) вище Новгород-Сіверська. Наукові спостереження останніх десятиліть вказують на зростання кількості стихійних лих, більшість з яких пов’язані зі змінами клімату та погодними явищами. Відповідно до даних ООН приблизно 90% усіх стихійних лих пов’язані з водою. Проте переважна більшість людей не знають про корисні властивості водно-болотних угідь. Зазвичай люди бачать лише заболочену місцевість, яку бажано трасформувати у щось «корисне», осушити, засадити лісом, добувати з неї торф чи перетворити болота на поля. Вчені підрахували, що з початку ХХ ст. понад 60% водно-болотних угідь зникли через діяльність людини.
    Для визначення угідь, які можуть бути заявлені до спеціального Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення, розроблені критерії, серед яких: типовість та унікальність екосистем для біогеографічного регіону, цінність угіддя для підтримання біологічного різноманіття регіону, існування ендемічних, рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, місце регулярного перебування понад 20 тис. водних птахів, або важливе місце для нересту, нагулу і зимівлі місцевих видів риб тощо. Кожна країна-Договірна Сторона Конвенції має заявити до Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення принаймні одне своє угіддя і взяти його під охорону.

Юрій Карпенко,
начальник науково-дослідного відділу