Мезинський національний природний парк

Оселя – хата, вірний друг людини від народження і до останніх днів життя. Недаремно кажуть: «Мій дім – моя фортеця»!

Усе, що ми нажили, що надбали від батьків та дідусів, чим збагатилися й освятилися – хатнім пожитком, дітьми, згодою чи суперечкою, добрим словом, спогадом у цій хаті – все це, є нашою Берегинею.

Саме в хаті твориться людська доля, складаються пісні і легенди. Хата, як і людина, уміє плакати і усміхатися, вона може бути весела і сумна, пихата і доброзичлива. Все залежить від того, яка родина в ній мешкає. До рідної оселі завжди з’їжджаються діти, мов ті лелеки, які щовесни прилітають до свого гнізда.

Ось, і учні 6-Б класу Коропської ЗОШ І-ІІІ ст. імені Т.Г.Шевченка завітали на народознавчий аукціон «Українська хата», до віртуального українського народного житла, до прекрасної оселі, де завжди панують мир, спокій і злагода.

Дві команди «Паляниця» та «Січ» поповнили свої знання з краєзнавства відповідаючи на питання:

• Яким матеріалом у старовину вкривали дах? 
• Яку тварину першою впускали у новий дім? 
• Найсвятіше місце в селянській оселі?
• Що знаходилося в «красному куті» хати?
• Що зберігали наші предки у клунях або стодолах? 
• Яка давня слов’янська богиня опікувалася добробутом у домі, була його охоронницею?

^{Наталія Сіра, директор Мезинського музею}

Лялька-мотанка – це предмет української культури, який символізує благополуччя, добро та надію на краще, є сильним сакральним захистом.

Наші пращури виготовляли такі види ляльок-мотанок:

Ігрові (дитячі) – такі ляльки створювалися для забави дітей, що допомагали розвивати в малюків дрібну моторику та допомагали маленьким дівчатам відчути себе в ролі матері. До дитячих ляльок мотанок можна віднести й ті, в які обгорталась м’якушка хліба, що використовувалося в якості соски для немовлят.

Обрядові – цей вид ляльок застосовувався для особливих подій та свят, даючи їй відповідно назву: Вербна, Наречена, Масляна, Пасхальна тощо. Часто обрядові мотанки використовувалися під час весільних обрядів.

Обереги – оберіг лялька-мотанка мав захищати дітей та дорослих від злого духу, біди та хвороб. Такі витвори мистецтва створювалися для певних функцій: добробут та багатство, вагітність та здоров’я, злагода та щастя.

Створення мотанки в народі називають «кутанням», оскільки він дуже схожий на сповивання немовляти. Цей процес виконувався лише зі щирими почуттями та намірами і практично не змінився за останні кілька сотень років.

^{Наталія Сіра, директор Мезинського музею}

22 березня світова громадськість буде відзначати Всесвітній день водних ресурсів. Його відзначення покликано привернути увагу людства до цінності води. І недарма. Адже частка прісної води на Землі складає 2,5-3% від всієї кількості води, решта – солона, непридатна для пиття. 90% всіх запасів прісної води міститься в льодовиках. І лише 1% прісної води – це вода придатна для пиття. Для прикладу, на кожну ванну солоної води припадає 1 літр прісної, з якої лише 1 чарка доступна для пиття.

Напередодні Всесвітнього дня водних ресурсів ми завітали до учнів 5 класу Коропська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Т.Г.Шевченка.

Під час інтерактивного заходу діти поглибили знання про важливість водних ресурсів для навколишнього середовища та життя людей.

Яку роль відіграє якість води та як її можна покращити дізналися під час цікавого експерименту з очищення води.

Діти активно брали участь у водній естафеті, намагаючись економити воду. Після чого ми обговорили корисні звички у повсякденному житті, які допоможуть зберегти цей цінний ресурс.

На завершення заходу учасники отримали наліпки, на яких самостійно написали, чому важливо берегти воду!

Вода – це основа життя, тож давайте цінувати її та дбати про водні ресурси нашої планети!

^{Марина Усок, пр. фахівець з екологічної освіти Мезинського НПП}