Мезинський національний природний парк

             З нагоди 90-річчя від дня народження нашого земляка, відомого краєзнавця, археолога, художника Куриленка Василя Єлисейовича екоосвітяни Мезинського НПП провели для учнів 10-11 класів Черешенської школи-інтернату урок пам’яті «Вчений-подвижник з Поліської глибинки».
       Співробітники національного парку вшанували пам’ять В.Є. Куриленка хвилиною мовчання та поклали квіти на могилу.
           

          Ця Людина була прикладом безкорисливої відданості професії, щирої людяності, справжньої інтелігентності, наполегливої працьовитості, яка слугувала джерелом доброти, натхнення та піклування для колег, учнів, земляків-односельців, багатьох знайомих та незнайомих людей, яким поталанило зустріти В. Є. Куриленка на своїх життєвих шляхах.
          Він все своє життя присвятив вивченню Чернігово-Сумського Подесення. Особливе місце в житті вченого-археолога займає музей, як місце збереження, оприлюднення слідів тисячоліть культур Подесення. Самовіддана праця та ентузіазм цього невтомного чоловіка допомогли створити один з найбільших сільських музеїв на теренах України і сьогодні його дітище носить ім’я свого творця – Мезинський археологічний науково-дослідний музей імені В. Є. Куриленка. З ім’ям Василя Єлисейовича пов’язано заснування історико-археологічного музею в смт. Короп.
         Головним досягненням Куриленка в археології є метод комплексного дослідження округи, який дозволяє виявити динаміку культур, простежити етапи історичного процесу. Створений ним «Графік етнокультурних змін округи» є одним із доказів не лінійного розвитку культури людства, а складного процесу із «зигзагами різної амплітуди».
           За 46 років на території та в околицях Мезинського національного природного парку В. Є. Куриленко відкрив та опрацював 24 археологічні культури; дешифрував мезинські браслети, дослідив стійбище мисливців на мамонтів; зібрав велику кількість книжок різної тематики, серед яких більше 400 книжок з історії та археології, стільки ж із живопису і мистецтва; 98 статей, надрукованих, як правило, в наукових виданнях, не рахуючи маси наукових заміток у різних газетах.
       Найвизначнішою державною нагородою В.Є. Куриленка став «Орден за заслуги ІІІ ступеня», вручений 11 серпня 2008 р. з нагоди 100-річчя розкопок Мезинської палеолітичної стоянки; серед інших відзнак ряд Почесних грамот та Дипломів.
Пам’ять про Василя Єлисейовича та його надбання увіковічено шляхом створення у візит-центрі Мезинського НПП музейної кімнати, його кабінету, де на робочому столі завжди були цікаві знахідки, таємницю яких він намагався дізнатись.
    Світла йому пам’ять…
                                Симоненко Н.В., директор Мезинського НПП

   Територія Мезинського національного природного парку простяглася на 53 км уздовж правого берега Десни.
    Для Десни в межах парку характерне звивисте річище. Меандрованість русла пов’язана із наявністю у заплаві фрагментів щільних порід, які огинаються річищем. Однак, на ділянках між селами Мезин-Радичів та Бужанка-Придеснянське русло є відносно вирівняним: річище підрізає правий корінний берег із щільних вапняків, крейди та моренних відкладів. Ширина Десни коливається від 60 до 210 м, в середньому – близько 100 м. Середня глибина 2-3 м, максимальна – 14 м.
     Майже на всьому своєму шляху правий берег Десни являє собою крейдяні оголення й зарослі чагарником та лісом стрімкі схили високої тераси, порізаної ярами та балками. Вздовж лівого берега – мальовничий зелений килим (завширшки 2 – 3 км) заплавних луків та пасовищ, перемежованих з тихими озерами, старицями та заплавними болітцями.
    На території Мезинського НПП у Десну впадають 6 маленьких річок: Студінка, Криска, Хвостинка, Восковаха, Глушиця та Бистриця. Долина Десни багата на заплавні озера (на території парку їх 17).

Сучасні екологічна проблеми басейну річки Десна в межах території Мезинського НПП

1. Природні чинники кліматичних впливів

• відсутність достатньої кількості опадів
• зменшення поверхневого водного стоку з площі басейну
• зменшення рівня ґрунтових вод та джерел підземного живлення
• збільшення випаровування з площі вододільної поверхні
• зміни меж природно-кліматичних зон
• збіднення рибних запасів внаслідок відсутності умов для нересту у весняний період в межах заплавних озер

2. Антропогенні чинники впливів на річковий басейн

• стихійне випалювання заплави у весняно-осінній період
• заростання заплави, внаслідок зміни системи сінокосіння та випасання худоби
• забур’янення заплави, внаслідок тривалого випасання худоби навколо населених пунктів та поширення адвентивних видів агресивної статегії
• засмічення прибережної смуги та русла Десни та їх приток, насамперед ПЕТ-пляшками

 Пропозиції щодо покращення сучасного екологічного стану .
басейну річки Десна в межах території Мезинського НПП та частково вирішення екологічна проблеми

• організація системи постійного моніторингу гідроекологічного стану Десни в межах Мезинського НПП шляхом створення сучасної експрес-лабораторії в с.Десняське на базі візіт-центру парку
• організація системи збору ПЕТ-пляшками та ресурсних матеріалів в межах населених пунктів басейну Десни з залученням переробників вторинної сировини
• актуалізація гідроекологічних проблем Десни при системні співпраці Мезинського НПП та об’єднаних територіальних громад в межах території парку
• збереження природного покриву у заплаві, запобігання пожежам, здійснення протипожежних заходів та оперативного моніторингу надзвичайних ситуацій в межах басейну Десни з використанням квадрокоптерів та дистанційного зондування Землі
• залучення засобів масової інформації до висвітлення проблематики цінності екосистем басейну Десни, збереження гідрофільного біорізноманіття та ландшафтів, збереження заплави, питань відповідальності за правопорушення екозаконодавства та формування екологічної культури населення
• формування екоосвітніх практик з вивчення та збереження природи Десни у дошкільних закладах та закладах середньої освіти

директор Н. В. Симоненко, нач.науково-дослідного відділу Ю.О. Карпенко