Десна — це не просто річка, це справжнє серце Чернігівщини і життєво важлива водна артерія для всієї України. Як найдовша і друга за водністю лівобережна притока Дніпра, вона відіграє величезне значення для нашої екології та повсякденного життя.

Велич і Краса Десни

Її загальна довжина становить 1130 км, з яких 575 км протікають саме в межах України. Басейн Десни має добре розвинену річкову мережу з густотою 0,24 км/км², включаючи великі притоки, такі як Сейм, Клевень, Судость, Снов, Остер, а також 283 малі річки довжиною понад 5 км.

https://www.facebook.com/DesnaBUVR/videos/1512399086443094

Однією з унікальних особливостей Десни є її збережена в природному стані заплава. Тут ви знайдете велику кількість рукавів, стариць та понад 1000 заплавних озер, що робить її справжньою перлиною природи. Важливо пам’ятати, що басейн Десни є частиною одного з найбільших річкових басейнів в Україні – басейну Дніпра.

Виклики

Незважаючи на всю свою красу, Десна стикається з серйозними викликами, які вимагають нашої негайної уваги. У рамках затвердженого Плану управління річковим басейном Дніпра (ПУРБ), були встановлені головні водно-екологічні проблеми:

• Забруднення стічними водами: Скиди забруднених вод призводять до потрапляння в річки органічних, біогенних та інших небезпечних речовин.

• Берегова ерозія: Розорювання водоохоронних зон викликає ерозію берегів та змив органічних і неорганічних речовин у водотік.

• Гідроморфологічні зміни: Надмірне зарегулювання стоку та спрямлення русел малих річок негативно впливають на стан природних екосистем.

• Накопичення сміття: Води Десни забруднюються нерозчинними домішками, такими як пластикові пляшки та пакети.

Проте, ми маємо чіткий план дій! ПУРБ містить комплексну програму заходів для суббасейну річки Десна щодо вирішення водно-екологічних проблем. Це 69 заходів загальною вартістю 11,7 млрд грн, спрямованих на відновлення та захист річки.

Наша Спільна Відповідальність

Дії держави націлені на довгострокові перспективи, але ми не зможемо досягти бажаного результату без підтримки з боку населення. Кожен з нас має відігравати свою роль у збереженні Десни.

Спільними зусиллями ми зможемо донести «голос» Десни до кожного, хто цінує природу і прагне її зберегти!

Пам’ятаймо гасло: «Збережемо річку для наступних поколінь!»

За матеріалами https://www.facebook.com/DesnaBUVR

«На що здатні жаби?» – дивовижний захід для юних дослідників!

Фахівці Мезинського НПП провели захопливе заняття для дітей з села Деснянське, присвячене дивовижним можливостям жаб.

Під час зустрічі діти:

  • Переглянули цікаву презентацію про життя жаб.
  • Дізналися безліч цікавих фактів про цих земноводних.
  • Розвіяли поширені міфи про жаб.
  • Мали змогу наживо розглянути живих жаб та познайомитись із ними ближче.
  • Наприкінці заняття діти пограли в пізнавальну гру.

Це був чудовий день, наповнений новими знаннями та яскравими враженнями! Такі зустрічі допомагають дітям краще зрозуміти і полюбити природу рідного краю.

P.S. Усі жаби почуваються чудово! Після заняття вони неушкодженими повернулися до свого природного середовища існування.

Лариса Подоляко, провідний фахівець з екологічної освіти

Чому акація зацвіла вдруге?

Зима, що затягнулася, і весняні приморозки, що повернулися у травні, стали несподіваним випробуванням для всієї природи.

Зазвичай акація біла (а насправді — робінія псевдоакація) масово квітує наприкінці травня — на початку червня, наповнюючи повітря солодким ароматом. Але цього року в Мезинському національному природному парку ситуація розвивалася за незвичним “кліматичним сценарієм”.

Квіткові бруньки найбільш чутливі до різких перепадів температури. І не дивно, що цьогоріч квітування акації було не дружнім і розтягнутим у часі, а деякі дерева взагалі не дали квітів. Здавалося б, на цьому цвітіння акації цьогоріч мало закінчитися, але природа підготувала сюрприз.

Із середини липня на території парку почали помічати незвичне явище: акація зацвіла вдруге! Це є певним випробовуванням для дерева, та не є нормою. Повторне квітування — це реакція рослини на стрес-чинники і пошкодження. Вона намагається надолужити згаяне, але ціною може стати втрата рясного цвітіння наступного року. Після такого виснажливого сезону акація може просто не встигнути відновитися і не закласти квіткові бруньки для наступного року. До того ж, літні квіти навряд чи дадуть повноцінне насіння, бо просто не вистачить часу на його дозрівання.

Це цікаве явище вкотре нагадує нам, наскільки чутливою і складною є природа, і як кліматичні зміни впливають навіть на найзвичніші для нас рослини.

Лариса Подоляко, пр. фахівець з екоосвіти Мезинського НПП

Фото – інспекторів Рихлівського ПНДВ