Мезинський національний природний парк

     З нагоди Всесвітнього дня водно-болотних угідь, фахівці Мезинського НПП провели пізнавальну еко-подію в онлайн форматі для учнів 1 курсу природничо – математичного профілю Чернігівського обласного ліцею.
Чому саме у цей день? Тому що 02 лютого 1971 р. була підписана одна з найважливіших міжнародних природоорієнтованих угод – Рамсарська Конвенція. Цей документ покликаний допомогти збереженню водно-болотних угідь по всій планеті.
     Чому водно-болотні угіддя такі важливі? Ось лише кілька прикладів їх внеску в екологію Землі:
     • Їх називають «нирками» планети, адже за рік гектар болота поглинає з повітря 550-1800 кг вуглекислого газу і виділяє 260-700 кг кисню. Це в 7-15 разів більше, ніж може переробити гектар лісу.
     • Болота виконують функцію природного «пилососа». Пил має властивість рухатися в бік зниженої температури. Повітря над болотами завжди холодніше, ніж над навколишніми територіями. Тому пил з цих територій рухається до болота і поглинається ним. За рік кожен гектар болота може поглинути до трьох тонн пилу. І зауважимо, що не без користі для біому, адже пил – цінне джерело мінеральних речовин для болотних рослин!
     • Крім того торфовища беруть на себе функцію величезних природніх «фільтрів», які поглинають токсичні елементи. Встановлено, що шар торфу завтовшки 18 см концентрує в собі аерозолі за 15-17 років.
     • Будучи «продуктом» клімату, болота роблять помітний вплив на формування теплового і водного балансів територій.
     • Болота керують водним режимом прилеглих територій. Так під час танення снігу, вони беруть на себе частину стоку, знижуючи катастрофічність повені. А згодом поступово віддають його, забезпечуючи стійку водність влітку. Таким чином болота уповільнюють поверхневий стік води, запобігаючи ерозії ґрунту.
     • 40% всіх видів рослин і тварин живуть або розмножуються в межах водно-болотних угідь.
     • Це середовище існування для 30% відомих видів риб.
     Ось тому вищенаведені приклади вкотре доводять вислів відомого французького вченого Поля Валері «Болота – це молодість Землі». Вони дають життя лісам, ланам і всьому живому.

Лариса Подоляко,
заступниця начальника відділу
еколого-освітньої роботи та рекреації

     Це народне свято виникло ще за часів Давнього Риму. Багато років воно було і залишається традиційним для Канади і США, та його популярність уже вийшла за межі цих країн. Спостерігаючи у цей день за бабаком, який вилазить зі своєї нори, люди визначають, чи скоро настане весна?
     Якщо другий день лютого буде похмурим і бабак не зможе побачити свою тінь, але спокійно залишить насиджену нору, висока ймовірність того, що весна буде рання. Якщо день буде сонячним і бабак, спостерігаючи свою тінь, заховається в нору, то зима, швидше за все, триватиме ще шість тижнів Віднедавна День бабака відзначають і в Україні, хоча традиції передбачати погоду за поведінкою тварин чи птахів надзвичайно давні.
     На цю тему в Мезинському археологічному науково-дослідному музеї імені В.Є. Куриленка було проведено екологоосвітній захід для дітей села Мезин.

Наталія Сіра,
директорка Мезинського археологічного
науково-дослідного музею імені В.Є. Куриленка

     Чи відомо Вам, що:
     – За тиждень білка з’їдає їжу масою рівною масі власного тіла (вага дорослої особини 250-350 грам), а голодний вовк – до 10 кг м’яса, а ведмідь, під час зимової сплячки, протягом 5-7 місяців взагалі не їсть і не п’є;
     – Нюх у вовків у 100 разів кращий, ніж у людей. Вовки розрізняють близько 200 мільйонів відтінків запаху, люди лише 5 млн.;
     – Білки пухнастий хвіст використовують як теплу ковдру, щоб зігрітися і, як кермо-парашут, для балансу, а хвіст бобра слугує веслом, кермом, гальмами;
     – Ведмедиця народжує ведмежат взимку, вага яких 500-700 грам, а вже через півроку їх вага 25 кг, їжачата народжуються з яскраво-рожевою шкіркою, з м’якими голками, а новонароджені поросята – смугасті.
     Про вище згаданих тварин, а також про зимуючих птахів нашої місцевості дізналися учні 3 класу Оболонської ЗОШ І-ІІІ ст. під час екологічного заняття «Подорож до зимового лісу», яку підготували фахівці Мезинського НПП.

Лариса Подоляко,
заступниця начальника відділу
еколого-освітньої роботи та рекреації