Олійниця – жук з родини наривників. Він чорного або темно-синього кольору з металевим відливом фіолетового, зеленого чи синього відтінків, з м’яким тілом та редукованими надкрилами. Саме таку незвичайну комаху помітили на території Мезинського НПП в кінці березня.
Олійниця активна вдень, майже увесь час жук провидить на поверхні ґрунту і лише зрідка заповзає на рослини. Їх крила редуковані, тому вони не літають.
Життя олійниць дуже коротке. Самці вмирають після спарювання, а самки – як тільки встигнуть відкласти яйця. При кладці самка вириває попередньо ямочку, глибиною приблизно 26 мм, і відкладає туди яйця купкою. Влаштувавши одне гніздо, вона приймається за інше, потім за третє, іноді навіть четверте. Загалом відкладає від 2 до 10 тис. яєць.
Жуки живляться рослинами, а личинки паразитують у гніздах певних видів бджіл. Причому окремі види олійниць пов’язані з конкретними видами бджіл. Якщо личинка потрапляє до гнізда бджоли не «свого» виду, наприклад медоносної бджоли чи джмелів, вона гине. Чим і пояснюється відкладка такої великої кількості яєць.
Молоді личинки розселяються на далекі відстані, забираючись на квітки і прикріплюючись до бджіл, які і приносять їх до свого гнізда. В гнізді личинка олійниці поїдає личинку бджоли разом із запасами її їжі.
До рук цих жуків брати не варто – коли їм загрожує небезпека, вони виділяють зі зчленувань тіла крапельки своєї крові – масляниста рідина має неприємний запах та містить в собі отруту під назвою кантаридин. При попаданні на шкіру, а особливо на слизові оболонки, вона викликає хімічний опік. Після нього тривалий час залишаються хворобливі пухирі.
Кантаридин виявляє подразнюючу дію, тому порошок з сухих жуків здавна використовували для наривних пластирів проти чиряків. На цій особливості і основане використання деяких видів наривників в якості афродизіаку для підвищення потенції та статевого потягу. Потрапляючи в середину організму, кантаридин концентрується в нирках та сечовому міхурі, викликаючи подразнення їхніх слизових і викликає приплив крові до органів малого тазу. Але розплата за використання доволі тяжка – запальні процеси, ниркова недостатність, отруєння організму.
Вважається, що в античній Греції концентрована настоянка з олійниць використовувалася нарівні з цикутою для умертвіння засуджених до страти злочинців. Кантаридин ефективно захищає жуків від хижаків – мурах, турунів, птахів та звірів. Для людини й ссавців вона несе смертельну небезпеку при попаданні в організм лише у великих дозах.
Закликаємо вас з обережністю відноситись до об`єктів живої природи яких не знаєте. Це вбереже вас від неприємних наслідків.
Лариса Подоляко, пр. фахівець з екологічної освіти
