офіційний сайт
І так, 31 липня на базі Рихлівського природоохоронного науково-дослідного відділення Мезинського НПП відбулася чергова зустріч працівників установи з школярами Оболонської школи. Під час заходу діти дізналися багато корисної інформації про найпоширеніших у нашій місцевості представників інвазійних видів рослин, а саме: амброзію полинолисту, борщівник Сосновського та клен ясенелистий.
Едуард Пилипенко, фахівець Мезинського НПП
Вишивка – це мабуть найулюбленіше народне мистецтво оздоблення тканини візерунками з використанням різних видів голок. Ця форма роботи, як правило, має вільний стиль і містить у собі інформацію щодо віри, обрядів, звичаїв, культури народу.
У Новгород-Сіверському районі білими та червоними нитками вишивали узори лічильною гладдю. Найчастіше прикрашали такий елемент одягу, як сорочка. Часто на одній сорочці біля полика шили червоні орнаменти, на підопліччі – білі.
З початку ХХ століття поєднання червоного та чорного кольорів стало пануючим на Чернігівщині, у першу чергу, у вишивці хрестиком. Ймовірно, під впливом червоних кролевецьких рушників у Коропському, Сосницькому, Борзнянському районах на початку ХХ століття побутували «красні» рушники з червоної бавовняної тканини з вишивкою, виконаною білими в поєднанні з синіми або жовтими нитками. Інколи смужки червоної тканини пришивали до кінців рушників.
Тож не уявляємо ми батькiвської хати без прикрас: вишиванок i рушникiв, витворiв народного мистецтва. Саме з батькiвської хати починається пiзнання свiту. Бiлi стiни, бiла стеля – неначе витканi з маминого полотна. Сонячні промені ллються через вiкна i вiд того на стiнах виграють розгаптованi квiтами рушники, розпростерли крила, немов пiвники, на рушниках горять кетяги калини, золотистi китички хмелю звисають з рушникiв до самого столу i пахнуть хлiбом. А чи в кожному домi зараз є вишиванка, вишиваний рушник?
Той, хто пам`ятає минуле, має чимало шансів не помилитися у майбутньому. Варто зберігати своє коріння та свої ремесла. Тому давайте вишивати.
Алла Наливайко, заст.нач.від.еколого-освітньої роботи та рекреації,
Наталія Сіра, директор Мезинського музею
Україна для кожного з нас не просто земля, де ми народилися, де жили наші предки. Вона є цілим світом звичок, уявлень і почуттів, які ми сприймаємо з дитинства. Наша держава сформувалася внаслідок довгого розвитку і має багате історичне минуле. Символіка – своєрідна візитна картка країни. Історично склалося так, що кожна країна має свої державні та народні символи.
З нагоди Дня Української Державності фахівці парку провели еколого-патріотичний захід про народні символи-рослини для учнів Деснянської гімназії. Діти слухали легенди, вірші, розгадували загадки, пригадували прислів’я та приказки про калину, вербу, тополю, барвінок, мальви. А виконуючи завдання вікторини, учні з’ясували, що рослини-символи здавна уособлюють красу нашої України, духовну міць народу, засвідчують любов до рідної землі. На завершення виготовили вінок, який є символом-оберегом нашого народу.
З вірою в перемогу і майбутнє процвітання нашої Держави!
Лариса Подоляко,
провідний фахівець з екологічної освіти