Автор: a.jakov

      Багато хто з нас прагне мати красиву присадибну ділянку, яка б потребувала мінімум затрат. Порятунок – вічнозелені декоративні рослини. Серед таких є самшит або як його ще називають «вічне дерево», адже доживає воно до 500 років. Ця рослина широко використовується у декоративному садівництві ще з давніх-давен. А от у 17 столітті, коли в Східній Європі почався розквіт ландшафтно-паркового мистецтва, ця рослина зайняла досить високу нішу. Й наразі цей чагарник є найпоширенішим кущем в ландшафтному дизайні, його використовують для оформлення клумб, створення декорацій, першокласний матеріал для низьких і середньої висоти бордюрів, більш високих живоплотів, низьких вічнозелених килимових малюнків, для складної фігурної формовки, а також для солітерів і груп і, нарешті, для контейнерного озеленення.

      В Мезинського НПП самшитом оформлені рабатки, є досвід його живцювання. Тому, з метою ознайомлення з правилами посадки декоративних рослин, їх видами, способами розмноження (зокрема живцювання), для працівників Коропського центру дитячої та юнацької творчості проведено майстер-клас із озеленення «Самшит: посадка й догляд». Разом із директором Оленою Куніциною висадили кущі самшиту біля приміщення центру творчості.

Наливайко А., фахівець Мезинського НПП

      У світовій флорі налічується майже 70 видів цієї рослини. 5 з них зустрічаються в Україні. За свої гіганські розміри цю культуру називаються Гераклова трава, а люди старших поколінь пам’ятають таку назву, як «помста Сталіна». Мова йде про борщівник Сосновського.
       Борщівник походить із Кавказу, де місцеві жителі використовували його молоде листя для приготування овочевих супів та борщів (до появи квітконоса), звідси і походить назва рослин.
      Сьогодні ця культура входить до списку інвазійних рослин в Україні, тобто тих, що своїм швидким розмноженням несуть загрозу для флори і фауни певних екосистем, конкуруючи з автохтонними видами.
      Борщівник Сосновського – це отруйна багаторічна рослина, яка є небезпечною та екологічно шкідливою.
      Про те, яку небезпеку несе ця рослина навколишньому середовищу та, безпосередньо, людині, а також про методи і заходи боротьби з нею дізналися покошицькі школярі 23 червня на першому занятті літньої екологічної школи, що діятиме під час канікул, організованої працівниками відділу еколого-освітньої роботи та рекреації Мезинського НПП.
      На останок пам’ятаймо народну мудрість: «Береженого і Бог береже!»

Інженер з рекреаційного благоустрою 1 категорії, Пилипенко Е.В.

     У день літнього сонцестояння, 22 червня, представники 11 освітніх закладів Чернігівщини взяли участь у тренінгу для молоді з питань проєктного менеджменту, звітності та особливостей реалізації молодіжних екологічних ініціатив, який проходив у Мезинський національний природний парк.
     Молодь мала можливість поглибити знання про проєктний менеджмент, а досвідчені тренери, які мають успішний досвід у реалізації проєктів, поділилися з ними своїми знаннями та секретами успіху. Світлана ПОТОЦЬКА, доцент кафедри біології Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка, голова Товариство Охорони Природи зробила доповідь на тему: «Залучення молоді до кліматичних дій через навчання, поширення обізнаності та реалізацію власних екологічних ініціатив».
     Юрій КАРПЕНКО, начальник науково-дослідного відділу Мезинського НПП презентував доповідь «Направленість екологічних молодіжних проєктів»,
Про фінансування проєктів розповіла Катерина ТРОЦЬКА, фінансовий експерт з національних та міжнародних стандартів звітності (АССА DipIFR).
Ольга КРИЖАНОВСЬКА, голова Національного Керівного Комітету ПМГ ПРООН/ГЕФ, провідний фахівець науково-дослідного відділу рекреації НПП Голосіївський представила присутнім зразки кращих екологічних проєктних практик.
     Учасники тренінгу навчалися писати проєктні пропозиції до грантодавців з екологічної проблематики своїх громад.
А також на учасників чекали цікаві екскурсії, екологічні ігри, майстер-класи та смачний обід на деснянській кручі, приготовані працівниками Мезинського парку.

Лариса Подоляко,
провідний фахівець з екологічної освіти