Автор: a.jakov

     У шкільні роки гра залишається важливим засобом не лише відпочинку, а й творчого пізнання. Тож, щоб процес навчання зробити цікавим, створити у дітей бадьорий настрій та полегшити засвоєння навчального матеріалу, ми підібрали екоігри. Та поділивши учнів за віковими категоріями, поринули в світ природи.
     Перша група під час екогри «Голодні пташенята» мали змогу відчути себе в ролі пташки та пташенят; довідатися скільки зусиль потрібно докласти пташці, щоб вигодувати своє потомство; яку користь приносять птахи знищуючи велику кількість шкідливих комах.

     У другій групі вивчали граючись таємничу тварину, яка більшу частину свого життя живе під землею, будує складні нори, має лапи – «екскаватори», а ще чорну блискучу шерсть, яка не має будь-якого нахилу, а росте прямо, що дозволяє вільно пересуватися у своїх апартаментах як вперед так і назад. Під час гри діти спробували «наосліп» здобути собі їжу як кріт. Було пізнавально, цікаво, весело…

      Третя група дізналася на занятті про рись — яскравого представника сімейства котячих. Дітям дуже сподобалась рухлива гра «Полювання рисі». Ще вони її малювали із закритими очима, шукали сліди (гра Слідопит). Таким чином, розширили знання дітей про один із видів дикої природи, який фактично в ХХ ст. був знищений по всій Європі. Та засвоїли, що ліси завдячують здоров’ям нашій плямистій хижачці.

      Отож ще один день з життя клубу минув весело та пізнавально.

     Вивчати рослини луків Полісся природолюби с. Деснянське з фахівцем національного парку вирушили на лівий берег Десни. Для цього довелося переправитися на старовинній переправі – паромі.
     У заплаві перед малими дослідниками відкрилися безкраї простори з різноманітною рослинністю. 
     Підсумком заняття стали: позитивні емоції, нові знання та незабутні враження від пригодницької подорожі.

Лариса Подоляко, пр.фах. з екоосвіти Мезинського НПП

      Амброзія полинолиста засмічує міські та сільські території, узбіччя доріг, залізничні насипи, береги річок, пустирі, створює неестетичний, занедбаний вигляд територій природно-заповідних об’єктів, парків, скверів та інших зелених і рекреаційних зон.
      Швидке поширення амброзії обумовлено її високою насіннєвою продуктивністю (80-100 тис. штук з однієї рослини); насіння зберігає життєздатність протягом 40 років; рослина має потужну кореневу систему, що проникає вглиб до 4 м; рослині властива висока регенераційна здатність, після скошування амброзія здатна давати від кореневих частин нові паростки, які утворюють суцвіття і формують життєздатне насіння.
      Крім шкідливого впливу на фіторізноманіття, вона негативно впливає на здоров’я людини, її пилок викликає алергічні захворювання (бронхіальна астма, алергічний риніт, атопічний дерматит, контактні дерматити). Алергени містяться також у насінні та листках амброзії, а тому вони можуть викликати у людей дерматити.                                                    Методи боротьби:
      1. Механічний метод – систематичне (3-4 рази) скошування рослин амброзії з початку вегетації (квітень-травень) до цвітіння (кінець липня – початок серпня) або виривання з корінням, перекопування або приорювання ґрунту з подрібненням рослинних решток.
      2. Фітоценотичний метод – знищення рослин амброзії на засмічених ділянках шляхом переорювання ґрунту з подрібненням рослинних решток та наступним висівом на цих ділянках багаторічних злаково-бобових травосумішей або газонних трав чи розстиланням газонних рулонів.
      3. Біологічний метод – амброзія може вражатись грибковими хворобами, вони уповільнюють розвиток та призводять до її загибелі. Наразі тривають дослідження та тестування можливості знищення за допомогою засобів виготовлених на основі фітопатогену.
      При знищенні амброзії необхідно вдягати щільний одяг з довгими рукавами і штанинами, захисні рукавиці. Після роботи необхідно умитися чистою водою, прополоскати рот, горло, ніс, ретельно вимити руки з милом.

      Юрій Карпенко, еколог,
нач. науково-дослідного відділу Мезинського НПП