Антарктида – це континент несподіванок. Тут можна зустріти не тільки пінгвінів, а й горбатих китів, морських слонів, тюленів, косаток, морських леопардів. А найпростіші організми, яких можна знайти на крижаному континенті, ховають в собі багато загадок.
     В цьому мали змогу переконатися учні освітніх закладів, які приєдналися до онлайн-мандрівки на Українську антарктичну станцію «Академік Вернадський», яка відбулась 5 березня. Слід зазначити, що Мезинський національний природний парк не вперше виступає організатором такої зустрічі. Ми піклуємось про екологічне виховання підростаючого покоління Чернігівщини та хочемо розширити кордони дитячого світогляду задля майбутнього нашої країни.
     Провели цю онлайн-зустріч вчені-полярники учасники 28-ої української експедиції: Тарас Перетятко, доцент кафедри мікробіології Львівського національного університету імені Івана Франка і Олександр Полудень, синоптик І категорії Українського гідрометеорологічного центру.
     Півтори години діти провели на зв’язку з науковцями-зимівниками які знаходяться на острові Галіндез. Отримали купу вражень та знань.
     Про що ми дізнались:
     – В Антарктиді немає жодного дерева та куща, є лише два види квіткових рослин, безліч мохів та лишайників;
     – Хоч і вважають, що Антарктида біла красуня, та влітку, місцями, вона одягає зелену шубку;
     – Пінгвіни, зазвичай, створюють пару один раз на все життя, а гнізда будують з камінців;
     – Візерунок на хвості китів, можна порівняти з відбитком пальця людини. Він індивідуальний в кожного кита.
     – Морський леопард – це чи не найголовніший хижак в холодних водах Антарктиди. У воді йому немає рівних, а на суші він, майже, зовсім безпомічний;
     – Коли в Україні починається весна, в Антарктиді – осінь;
     – Є час коли озоновий шар над Антарктидою значно стоншується, таке явище називають озоновою дірою;
     – На висоті 21 км над островом Галіндез температура складає -50 °C
     – Взимку на станції висота снігового покриву найвища, становить до 3,5 м.
     Несподіваним сюрпризом для дітей стала онлайн-екскурсія станцією. Діти на власні очі побачили, які прилади використовують для досліджень, як живуть зимівники та чим вони займаються у вільний час. А також учні дізнались відповіді на свої запитання: як науковці добираються до Антарктиди, які страви куштують полярники, яка температура на острові, і яка ж різниця в часі.
     Подорожуючи Антарктидою стає зрозуміло як мало ми знаємо про цей континент, та який вагомий внесок в розвиток світової науки роблять Українські зимівники.
     Дякуємо, науковцям 28-ї експедиції, біологу Тарасу Перетятку та метеорологу Олександру Полудню, за можливість опинитися на українській дослідницькій станції «Академік Вернадський».
     У такий нелегкий час для нашої країни, Ви робите надзвичайно велику справу – запалюєте вогники науки та жаги до знань у дитячих серцях. Ви надзвичайні люди та професіонали своєї справи!

Людмила Науменко,
фахівець II категорії

РИСЬ ЄВРАЗІЙСЬКА: НАЙБІЛЬША КІШКА ЄВРОПИ

В цей день на зустрічі з учнями 7 класу Крисківської гімназії відзначили багато прекрасних і різноманітних форм дикої фауни та флори та підвищили обізнаність про безліч переваг, які надає людям їхнє збереження.

Рись – розумний і розважливий хижак. Розум, швидкість, хитрість і приголомшлива реакція – ось як можна описати рись в двох словах. Її сліди відмічаються і на Чернігівщині.

Ця дика кішка відіграє велику роль в екосистемі, полюючи у першу чергу на хворих і ослаблених тварин. Відтак, охороняючи рись та її оселище шанс на виживання отримують інші види тварин та рослин (в тому числі червонокнижні), що живуть поруч з нею.

Ця тварина – тотем, символізує гостроту зору, безмовність і таємничість.

Вивчайте світ дикої природи! Це захопливо!

Алла Наливайко, заступник начальника відділу екоосвіти та рекреації 

ВЕБІНАР “ВІДНОВЛЕННЯ ПРИРОДИ В ЄВРОПІ”

1 березня 2024 року відбувся вебінар, який проходив під егідою EURUPARC, у рамках якого розглядаkися питання відновлення втраченого природного середовища, моніторинг того, що відновлюємо. Начальник науково-дослідного відділу Мезинського НПП Ю.Карпенко долучився до участі у заході.
Досить цікавим був досвід Нідерландів у створенні стійких екосистем, розгляд системи моніторингу біорізноманіття, системи управління дюнами. Також вартими були презентації соціокультурних цінностей для сталого розвитку туризму на природно-заповідних територіях, ряд практичних здобутків з реконструкції оселищ і компонентів середовища.
Спікерами вебінару виступили: Мірта Фонк, радник стратегії Natura для PWN (Нідерланди) та Даніель Вуттей, фахівець у сфері моніторингу рослинності, картографування оселищ та моделювання екосистем (Австрія).