Зустрічати літо в Мезинський НПП приїжджали журналісти національних теле- і радіокомпаній та друкованих видань

   Прес-тур «Заповідна природа – гордість України» на базі Мезинського НПП відбувся 10 червня за підтримки проекту Європейського Союзу «Додаткова підтримка Міністерства екології та природних ресурсів України у впровадженні Секторальної бюджетної підтримки» та участі провідних громадських природоохоронних організацій. 35 гостей масмедіа завітали на древню Мезинську палеолітичну стоянку.
Традиційно на початку літа свою сезонну роботу розпочинає своєрідний «середньовічний» паром, переправа яким найбільш вразила гостей. На території Мезинського парку збереглося три старовинні переправи через Десну, які служать місцевим жителям для господарських потреб, в основному при заготівлі сіна на луках та випасі худоби. Принцип дії парому полягає у використанні течії річки та м’язової сили паромщика. Біля парому знаходиться «Каолінова гора», це пагорб з білої глини (каоліну), яку в ХІХ ст. місцевий фабрикант Григорій Савицький використовував для виробництва знаменитого фаянсового та порцелянового посуду.
Початок літа це не тільки розквіт природи, але і радісна пора для місцевих дітей, які багато часу проводять на Десні, а це – купання, рибна ловля, катання на човнах та інтерактивний відпочинок біля річки. Так співпало, що цього дня учні Свердловської та Мезинської шкіл в рамках співпраці з НПП та Коропським РЦДТ розмістилися на деснянських луках, щоб отримати майстер-клас з художнього розпису, соломоплетіння та художньої ліпки з глини. Виготовили собі сувенір і дехто з гостей

.

 

В нашій місцевості глина з давніх-давен була основним матеріалом для виготовлення посуду, побутових речей та навіть дитячих іграшок. В місцях, де є поклади глини, створювалися гончарні майстерні.
Гості були в захваті, бемежно вражені й зачаровані неповторними деснянськими краєвидами, що відкриваються з Пузиревої гори під Радичевом, де знаходилась гончарня майстра Пузиря (XIX ст.). Сьогодні «Пузирева гора», поряд з якою розташовувалася ця майстерня, містить багато решток кераміки того часу та є чудовими оглядовим майданчиком місцевої панорами.
Цікавою стала зустріч на маршруті з найбільшим жуком Європи. Це жук-олень – вид з Червоної книги України. На згадку про деснянський край журналісти зібрали на узбережжі Десни рештки тварин часів «давнього моря» (белемніти, вік яких сягає середини юрського періоду мезозойської ери, близько 150 млн. років).
Попереду найпрекрасніша пора року – літо. Піймати прохолодний ковток повітря, збудженого пахощами літа, і на повні груди з насолодою вдихати його п’янкий аромат на березі найчистішої річки Європи – Десни, активно відпочити та поспілкуватися з природою запрошуємо до Мезинського національного природного парку.

Симоненко Н. В., директор Мезинського НПП

Національний природний парк – каталізатор сталого розвитку регіону і оазис біорізноманіття

Мезинський національний природний парк наразі виступає головним осередком збереженості біорізноманіття Новгород-Сіверського Полісся.

Polystichum braunii (Spenn.) Fee
Жук-олень - вид з Червоної книги України

 

 

Страусове перо - реліктова папороть

Флора території Мезинського НПП нараховує 652 види. (Устименко, 1986) В літературі є відомості про зростання на даній території рідкісних та погранично-ареальних видів (Мулярчук, 1962; Слободян, 1963; Семеніхіна, 1979; Устименко, Андрієнко, 1982; Устименко, 1984). Крім того, окремі дані про флору луків даної території є в роботах Д.Я. Афанасьєва (1941, 1978), С.О. Мулярчука (1958), лучних степових ділянок – Д.І.Сакала (1950), лісових угруповань – С.А. Мулярчука (1965, 1970), водної флори – К.А. Семеніхіної (1982). В більш систематизованих роботах з флори Українського Полісся (Барбарич, 1955; Андрієнко, Шеляг-Сосонко, 1983) є також  відомості про флору Мезинського НПП. Бріофлора Лівобережного Полісся, до складу якої входить і бріофлора парку, детально вивчена М.Ф. Бойком (1975, 1976).
Переважаючим типом рослинності НПП є лісовий, де представлені дубові, липово-дубові, кленово-липово-дубові ліси, в яких дуб завжди формує перший ярус з домішками інших порід. Другий ярус створюють липа серцелиста та клен гостролистий. В лісах добре розвинуті яруси підліску та травостою, більш детальні описи окремих територій будуть представлені нижче.
Збереження видового різноманіття є одним із основних завдань Мезинського НПП. На його території виявлено 17 видів, занесених до Червоної книги України (2009), та 14 видів рослин, що підлягають регіональній охороні в Чернігівській області.
Зокрема на території НПП зростає 15 видів Папоротеподібних з 7 родин (всього на Чернігівщині представлено 8 родин). Унікальними для даної місцевості є кілька видів. Серед них Phegopteris connectilis (Michx.) Watt – букова папороть, типова для Прикарпаття. Polystichum braunii (Spenn.) Fee, Huperzia selago L., а також Phegopteris connectilis (Michx.) Watt – це види, з яких почалося вивчення цієї території ще за двадцять років до створення Парку.
До додатку І Бернської конвенції занесено 3 види, виявлених на території НПП «Мезинський» – водяний горіх плаваючий (Trapa natans L.), сальвінія плаваюча (Salvinia natans L.), юрінея волошковидна (Jurinea cyanoides (L.) Rchb.).
З Європейського Червоного списку на території НПП відмічено 3 види, серед них щавель український (Rumex ucranicum Fisch. ex Spreng), глід український (Crataegus ucrainica Pojark), козельці українські (Trapogon ucranicus Artemcz). До Червоного списку МСОП занесено глід український (Crataegus ucrainica Pojark).
В Мезинському НПП наразі значиться 95 видів тварин занесених до Червоної книги України (2009). З них 21 має статус зникаючих: Zygaena laeta (Hübner, 1790), Bombus fragrans (Pall., 1771), Xylocopa iris (Christ, 1791), Eudontomyzon mariae (Berg, 1931), Acipenser ruthenus L., 1758, Barbus borysthenicus Dybowski, 1862, Rutilus frisii (Nordm., 1840), Eupallasella percnurus (Pall., 1814), Gymnocephalus acerinus (Güld., 1775), Tetrao tetrix Linnaeus, 1758, Pelecanus onocrotalus L., 1758, Coracias garrulus L., 1758, Gallinago media (Lath., 1787), Numenius arquata (L., 1758), Circus macrourus (S.G.Gmel., 1771), Milvus milvus (L., 1758), Pandion haliaetus (L., 1758), Desmana moschata (L., 1758), Myotis dasycneme (Boie, 1825), Myotis daubentonii (Kuhl, 1817), Mustela lutreola L., 1761.
Із числа видів, які перебувають під охороною Бернської конвенції, на  території Мезинського НПП виявлено 277, у Бонській конвенції значаться 110, 38 – у Європейському Червоному списку, 33 – у конвенції CITES, 37 значаться у Червоній книзі МСОП.
Таким чином раритетний склад флори і фауни Мезинського нацпарку свідчить про доволі високий статус цієї території, важливої для збереження біорізноманіття Полісся.
Типові й унікальні природні комплекси Полісся, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення в регіоні зберігаються й охороняються НПП відповідно до природоохоронного законодавства.

 

Адміністрація Мезинського НПП

У рамках щорічної міжнародної акції на підтримку заповідної справи – «Марш парків» працівники Мезинського НПП 23 квітня прийняли участь в Міжнародному форумі «Довкілля 2014»; 24 квітня провели впорядкування зелених насаджень території візит-центру Мезинського НПП та заклали клумби. 25 квітня пройде озеленення території Свердловської ЗОШ І-ІІІ ст. спільно з працівниками парку.

Адміністрація Мезинського НПП