У ніч з 20 на 21 вересня у світі відзначають “Ніч кажанів”, щоб привернути увагу до цих часто недооцінених створінь та підкреслити їхню важливу роль в екосистемі

      Щороку Мезинський НПП приєднується до загальноєвропейської природоохоронної акції «Ніч кажанів», яку відзначають в ніч з 20 на 21 вересня.  Цього разу працівниками відділу освіти та рекреації установи був проведений інформаційно-пізнавальний захід для покошицьких школярів Деснянської гімназії. Послухавши лекцію, переглянувши презентацію та відео діти здобули величезний багаж корисної інформації про цих надзвичайних мешканців нашої планети. А найголовніше те, що школярі зрозуміли, яку величезну користь приносять кажани людині та навколишньому середовищу, знищуючи шкідливих комах.

      У світі відомо 1440 видів цих тварин. У нашій країні мешкає 28 з них, і всі вони занесені до Червоної Книги. То ж давайте разом берегти їх.
      Цікаві факти про кажанів
 Летюча миша (кажан) – це єдиний ссавець на нашій планеті, що літає.
 Кажан має дуже поганий зір і зовсім не розрізняє кольорів.
 Найменший представник з рукокрилих – кажан-джміль (довжина до 3см, вага 2 грамм.), а найбільший – Калонг або ж летюча лисиця (до 55 см. завдовжки та з розмахом крил до 180 см.).
 За 1 годину кажан з’їдає до 100 комарів.
 Полюючи може долати відстань до 50 км.
 На зиму кажани впадають у сплячку, повиснувши у низ головою та вкрившись крилами.
 Народжене маля важить половину ваги матері.
 В Україні мешкає 28 видів кажанів. Усі занесені до Червоної Книги.
 Середня тривалість життя – 10-15 років. Рекорд – Нічниця Брандта – прожила 41 рік.

Едуард Пилипенко, інженер з рекреаційного благоустрою 1 кат.

Визначено переможців конкурсу малюнків «Разом врятуємо озоновий шар»!

Цьогоріч на конкурс малюнків надійшла 61 робота від 58 учасників.

Отже, переможці: 

I категорія (учні 1-4 класів)
     I місце – Дуда Божена з роботою «Врятуємо наш озоновий шар», Чайкинський НВК.


     II місце – Ковальчук Святослав з роботою «Озон врятує Землю», Новгород – Сіверський Ліцей №1.


     III місце – Шара Ярина з роботою «Збережи життя», Новгород-Сіверський ліцей №1.

 II категорія (учні 5-8 класів)
     I місце – Савицька Яна з роботою «Що ви залишите для нас?», Авдіївський ліцей.


     II місце – Кром Маргарита з роботою «Рятуємо майбутнє», Оболонська ЗОШ I-III ст.


     III місце – Тищенко Вікторія з роботою «Озоновий шар – надійний захист усього живого на Землі», Печенюгівський НВК.

III категорія (учні 9-11 класів)
     I місце – Гула Вікторія з роботою “Збережемо озоновий шар – збережемо красу нашої планети”, Новгород-Сіверська ЗОШ I-III ст. № 2.


     II місце – Уколенко Тетяна з роботою «Живи Земле!» , Авдіївський ліцей.


     III місце – Писаренко Альбіна, Шабалинівська ЗОШ I-III ст.

Вітаємо переможців!
Дякуємо всім учасникам за активну участь та небайдужість до теми збереження озонового шару!

День народження засновника Мезинського музею

       17 вересня 1930 р. у с. Курилівка Понорницького району Чернігівської області, в сім’ї колгоспника народився хлопчик, який з дитячих років буде цікавитися історією рідного краю. У студентські роки Василь Єлисейович захопився археологією, яка визначила його подальшу долю. До останнього подиху він не зрадив своєму захопленню.
       Саме він доклав максимум зусиль для збереження культурної спадщини нашого краю, створивши один з найбільших сільських музеїв на теренах України, що зберігає, вивчає, експонує та пропагує оригінальні пам’ятки матеріальної та духовної культури.
      У 2011 році, згідно погодження Головного управління культури, туризму і охорони культурної спадщини облдержадміністрації, Мезинському археологічному музею присвоєно ім’я його засновника – В. Є. Куриленка.
       Василь Єлисейович відомий як на Чернігово-Сіверщині, так і в Україні як фундатор цілого ряду археологічних відкриттів, що збагатили наукову думку про давнє минуле Подесення. За 46 років досліджень В. Є. Куриленко відкрив та опрацював 24 археологічні культури на території та в околицях Мезинського національного природного парку; дешифрував мезинські браслети, дослідив стійбище мисливців на мамонтів; зібрав велику кількість книжок різної тематики, серед яких більше 400 книжок з історії та археології, стільки ж із живопису і мистецтва; 98 статей, надрукованих, як правило, в наукових виданнях, не рахуючи маси наукових заміток у різних газетах.
       Головним досягненням Куриленка в археології є метод комплексного дослідження округи, який дозволяє виявити динаміку культур, простежити етапи історичного процесу. Створений ним «Графік етнокультурних змін округи» є одним із доказів не лінійного розвитку культури людства, а складного процесу із «зигзагами різної амплітуди».
       Пам’ять про Василя Єлисейовича та його надбання увіковічено, шляхом створення у його кабінеті – музейної кімнати (у візит-центрі Мезинського НПП), де на робочому столі завжди знаходились цікаві знахідки, таємницю яких він намагався дізнатись.
      Віддаючись сповна археології і краєзнавству, Василь Єлисейович знаходив час і для живопису. Залишив після себе цілу колекцію картин на різну тематику.
       Найвизначнішою державною нагородою В. Є. Куриленка є «Орден за заслуги» ІІІ ступеня, вручений 11.08.2008 з нагоди 100-річчя розкопок Мезинської палеолітичної стоянки, серед інших відзнак ряд Почесних грамот та дипломів.

       Діяльність Василя Єлисейовича Куриленка заслуговує глибокої пошани.
Наталія Сіра, директор Мезинського НПП