Автор: a.jakov

      Проведення в Україні ночі кажанів є значною подією, оскільки на території нашої держави всі види рукокрилих занесені до Червоної книги України та потребують охорони.
         До цієї важливої екологічної дати фахівці Мезинського національного природного парку провели фотовиставку «Види кажанів, що мешкають на території Мезинського НПП», відвідувачі якої дізналися  про особливості життєдіяльності та цикл розвитку кажанів, ехолокацію, особливості харчування, особливості виношування та народження дитинчат, а також їх вигодовування, їх важливість у природі та про  причини внесення до Червоної книги України.
   

 Природолюби мали змогу ознайомитись з 10 видами кажанів, які проживають в  Мезинському НПП та переглянути Червону книгу України.  
Сподіваємось, що подібні заходи покращать негативний імідж цих маленьких, беззахисних тваринок, основним ворогом яких є люди, і незабаром кажани покинуть сумні сторінки ЧК України.

Лариса Подоляко
заступниця начальника відділу еколого-освітньої  роботи та рекреації

              29 серпня науковцями Мезинського НПП проводилися дослідження яружно-балкових комплексів (околиці села Радичів) з фіксуванням розмірів та визначенням стадії розвитку і заростання.
            За характером рельєфу правобережна частина НПП являє собою еродовану височину – Наддеснянську вододільну рівнину. Поверхня рівнини характеризується високою вертикальною та горизонтальною розчленованістю рельєфу. Вододільна рівнина у прибережній смузі розчленована складною яружно-балковою мережею. Активний розвиток ерозійних процесів тут обумовлений близькістю глибокого місцевого базису ерозії та легкою розмиваємістю поверхневих порід. Густота яружно-балкової мережі сягає 1-1,2 км/км². Характерною особливістю її розвитку є багатократна розгалуженість.
           Дослідження зафіксували особливості формування та функціонування ландшафтних комплексів. Рослинний покрив тут представлений переважно протиерозійними насадженнями, які захищають схили від змиву і руйнування.
Серед негативних фізико-географічних процесів слід звернути увагу на формування, місцями, нових ерозійних форм (нових улоговин, осипання схилів раніше утворених).
        На схилах більш інтенсивно почали розвиватися мохові та рудеральні трав’яні асоціації, що явно вказує на дигресію фітоценозів. У багатьох випадках у створених протиерозійних насадженнях, які були обваловані водозатримуючими та водовідводящими валами, утворилися потужні розмиви на схилах  балок. Вони поступово перетворюються у нові відвершки ярів. У даному випадку природа відновлює дію закону збереження речовини та енергії. В тих місцях, де закінчуються вали утворюються нові яри.

Олександр Яковенко, начальник відділу
еколого-освітньої роботи та рекреації