Готуємось до туристичного сезону

     Туристи завжди мріють потрапити в гарні, недоторкані місця. Наше завдання – створити належну для цього інфраструктуру і подбати, аби надмірний потік мандрівників не завдав шкоди природі. Саме тому працівниками відділу еколого-освітньої роботи та рекреації і господарсько-технічного відділу Мезинського НПП було проведено щорічне обстеження рекреаційних пунктів та еколого-освітніх стежок парку. В результаті обстеження були виявлені недоліки, що слід ліквідувати до початку туристичного сезону, та сплановані заходи для покращення упорядкування об’єктів рекреаційної діяльності, що діють на території парку.

Людмила Науменко,
фахівець II категорії

     З нагоди Всесвітнього дня водно-болотних угідь, фахівці Мезинського НПП провели пізнавальну еко-подію в онлайн форматі для учнів 1 курсу природничо – математичного профілю Чернігівського обласного ліцею.
Чому саме у цей день? Тому що 02 лютого 1971 р. була підписана одна з найважливіших міжнародних природоорієнтованих угод – Рамсарська Конвенція. Цей документ покликаний допомогти збереженню водно-болотних угідь по всій планеті.
     Чому водно-болотні угіддя такі важливі? Ось лише кілька прикладів їх внеску в екологію Землі:
     • Їх називають «нирками» планети, адже за рік гектар болота поглинає з повітря 550-1800 кг вуглекислого газу і виділяє 260-700 кг кисню. Це в 7-15 разів більше, ніж може переробити гектар лісу.
     • Болота виконують функцію природного «пилососа». Пил має властивість рухатися в бік зниженої температури. Повітря над болотами завжди холодніше, ніж над навколишніми територіями. Тому пил з цих територій рухається до болота і поглинається ним. За рік кожен гектар болота може поглинути до трьох тонн пилу. І зауважимо, що не без користі для біому, адже пил – цінне джерело мінеральних речовин для болотних рослин!
     • Крім того торфовища беруть на себе функцію величезних природніх «фільтрів», які поглинають токсичні елементи. Встановлено, що шар торфу завтовшки 18 см концентрує в собі аерозолі за 15-17 років.
     • Будучи «продуктом» клімату, болота роблять помітний вплив на формування теплового і водного балансів територій.
     • Болота керують водним режимом прилеглих територій. Так під час танення снігу, вони беруть на себе частину стоку, знижуючи катастрофічність повені. А згодом поступово віддають його, забезпечуючи стійку водність влітку. Таким чином болота уповільнюють поверхневий стік води, запобігаючи ерозії ґрунту.
     • 40% всіх видів рослин і тварин живуть або розмножуються в межах водно-болотних угідь.
     • Це середовище існування для 30% відомих видів риб.
     Ось тому вищенаведені приклади вкотре доводять вислів відомого французького вченого Поля Валері «Болота – це молодість Землі». Вони дають життя лісам, ланам і всьому живому.

Лариса Подоляко,
заступниця начальника відділу
еколого-освітньої роботи та рекреації

День бабака

     Це народне свято виникло ще за часів Давнього Риму. Багато років воно було і залишається традиційним для Канади і США, та його популярність уже вийшла за межі цих країн. Спостерігаючи у цей день за бабаком, який вилазить зі своєї нори, люди визначають, чи скоро настане весна?
     Якщо другий день лютого буде похмурим і бабак не зможе побачити свою тінь, але спокійно залишить насиджену нору, висока ймовірність того, що весна буде рання. Якщо день буде сонячним і бабак, спостерігаючи свою тінь, заховається в нору, то зима, швидше за все, триватиме ще шість тижнів Віднедавна День бабака відзначають і в Україні, хоча традиції передбачати погоду за поведінкою тварин чи птахів надзвичайно давні.
     На цю тему в Мезинському археологічному науково-дослідному музеї імені В.Є. Куриленка було проведено екологоосвітній захід для дітей села Мезин.

Наталія Сіра,
директорка Мезинського археологічного
науково-дослідного музею імені В.Є. Куриленка