На що здатні жаби? Розбиралися у зеленому класі Мезинського НПП

     Ми багато чуємо про користь птахів у боротьбі з різними шкідниками полів садів і городів, але про значення земноводних знаємо дуже небагато.
     Всюдисущі амфібії день у день ловлять шкідників: жуків, слимаків, метеликів, гусениць… Підраховано, що 100 трав’яних жаб знищує за літо їх близько 130 тисяч, а ставкові і озерні жаби винищують шкідливих для риб жуків-плавунців, водяних клопів, личинок бабок, п’явок.
      Тож ми присвятили своє заняття саме жабам, бо ставитися до них потрібно дбайливо.

     На що здатні жаби дізналися діти с. Деснянське, а ще пограли в рухливу екогру «Жаби і чаплі» та виготовили свою жабку-талісман. Адже за давнім вірюванням, вбивши жабу, людина втратить свою молодість і красу. Тому до неї ставилися з великою обережністю, як до талісману.
                                    Алла Наливайко, фахівець Мезинського НПП

Чарівна пора року – літо. Особливо його чекають школярі, адже влітку тривалі канікули. А це означає, що можна здійснювати різні подорожі, відпочивати та насолоджуватися теплом сонячних променів, милуватися красою пахучої природи.

         Літо – це пора року, яка радує своїми барвами, різноманітними квітами. Природа вся одягнена у різнокольорові фарби: зелений, жовтий, рожевий, блакитний… Таке різнобарв’я радує око. У нього багато різних сторін, дарів, секретів, а тому воно сповнене неповторної краси. Хочеться насолодитися нею, поки літо ще не закінчилося.
      Ось і сьогодні на території Мезинського музею відпочивали діти, завітавши на екологічний захід «Кольорові сторінки природи: літо». Малеча ділилася своїми спостереженнями та враженнями від цієї пори, відгадували загадки, залюбки грали в рухливі ігри.

                               Наталія Сіра, директор Мезинського музею

 Літо перетнуло екватор, але канікули продовжуються. Тож спекотної днини покошицька дітвора зібралася на чергове заняття літньої екологічної школи. А присвячене воно було ще одній лікарській рослині дуже поширеній в нашій місцевості. Це – м’ята перцева.

     Ця рослина є природним гібридом, який у дикому стані не росте. Розмножують її вегетативно – шляхом посадки відрізків кореневищ довжиною 6-10 см. Батьківщиною цього гібриду вважають Англію. Поширений він у понад 40 країнах, у тому числі і в Україні. Через яскраво виражений прохолодний аромат цю рослину легко впізнати з-поміж інших лікарських рослин.  Пояснюється це великою кількістю ефірної олії, яка міститься у всіх частинах рослини, а ще вона майже наполовину складається з ментолу. Окрім ефіру у складі м’яти є чимало інших речовин: каротин, дубильні речовини, рутин, органічні кислоти, смолисті речовини, флавоноїди, мікроелементи (мідь, стронцій, марганець).
     Завдяки такому складу рослина має величезні лікарські властивості. Із неї готують різні відвари, настої, мазі та інші препарати, що застосовують при лікуванні хвороб шлунково-кишкового тракту, нервової, гормональної та сечової систем.
     На основі настоянки м’яти, м’ятної олії та ментолу виготовляють такі препарати: меновазин, евкатол, пектусин, каметон, корвалол, корвалдин, валідол, уролесан та багато інших.

     За доброю традицією по завершенню заняття діти скуштували запашного, цілющого чаю з цієї надзвичайно корисної рослини.

                    Едуард Пилипенко, інженер з рекреаційного благоустрою 1 кат.