Мезинський національний природний парк

     22 липня 2021 року на подвір’ї Мезинського археологічного науково-дослідного музею імені В.Є. Куриленка співробітниками парку було продовжено створення парку реліктових дерев і кущів та висаджено навколо поставленого нещодавно Декоративного мезинського мамонта 6 нових дерев і кущів. Серед них – 2 саджанці метасеквойї гліптостробоїдної (Metasequoia glyptostroboides) , 2 – гінкго дволопатевого (Ginkgo biloba), магнолію Суланжа (Magnolia soulangeana Alba Superba) і півонію деревовидну (Paeonia x suffruticosa).

     Висаджені саджанці подолали 300 кілометровий шлях – від Національного ботанічного саду імені акад. М.Гришка НАН України до мезинських крутосхилів. Вони стали сусідами раніше висадженим видам, серед яких і справжнє «мамонтове дерево» – секвоядендрон велетенський (Sequoiadendron giganteum).
     Маємо надію, що ретельний догляд та благодатна деснянська земля сприятимуть їх приживанню і подальшому росту.

Ніна Симоненко,
директор Мезинського НПП

     Літо – пора відпусток, подорожей. Хтось любить відпочивати на морі, а когось манять захопливі гірські мандрівки. Тож в період масових відпусток тваринний та рослинний світ Карпат зазнає найбільшого впливу туристів. Тому цього літа Громадська спілка «Всесвітній фонд природи Україна» проводить інформаційну природоохоронну кампанію. Її метою є привернення уваги українців до можливостей збереження природи Карпат. В основі кампанії – поради до сталого туризму та відпочинку, «дикий» туристичний етикет і просто багато цікавинок для тих, хто полюбляє подорожі у природу.

Детальніше за посиланням

https://specials.wwf.ua/wildetiquette

Лариса Подоляко, заступниця начальника
відділу еколого-освітньої роботи та рекреації

     Перенестися в часи пізнього палеоліту та зробити фото з мамонтом можна відвідавши Мезинський археологічний науково-дослідний музей імені В.Є. Куриленка.
     Відтепер, на згадку з собою можна забрати не лише гарні враження, а ще й чудові фото. Адже саме тут можна сфотографуватися на фоні фотоекспозиції з життя первісної людини, біля “житла” кроманьйонців, а також доторкнутися до відбитка ноги мамонта.

Марина Усок, провідний фахівець
з екологічної освіти