17 вересня 2017 р. вшанували пам’ять про самовідданого ентузіаста Василя Єлисейовича Куриленка – чоловіка, невтомні пошуки якого допомогли створити один з найбільших сільських музеїв на теренах України, що зберігає, вивчає, експонує та пропагує оригінальні пам’ятки матеріальної та духовної культури.

      Цього дня йому мало б бути 87 років. З його ровесницями Сірою Олександрою Семенівною та Трофименко Параскою Дмитрівною на етнографічних посиденьках поспілкувалися та згадали далекі роки спільного дитинства й юності працівники Мезинського музею та нацпарку.

Василь Єлисейович віддав всі свої зусилля для збереження культурної спадщини нашого Сіверського краю. Світла йому пам’ять…

              В  Мезинському національному природному парку (Чернігівська обл.) розпочала роботу експедиція науковців Інституту еволюційної екології НАН України і Сумського державного університету. В планах фахівців – дослідження безхребетних Десни, водойм та прибережних територій, що мають природоохоронне та екологічне значення.

             Провідний інженер лабораторії вивчення і збереження біорізноманіття  Інституту еволюційної екології Дубровський Юрій Володимирович констатував, що ця комплексна екологічна експедиція науковців Національної академії наук та викладачів Сумського державного університету працює на території НПП за таким напрямами як  планктонні та зарослеві види ракоподібних; види жуків, зокрема, турунів; водні молюски та найпростіші. Певна увага буде приділена оцінці ступеню органічного забруднення гідрооб’єктів. Під час експедиції також апробовуються експрес-методи оцінки екологічного стану та таксономічного багатства гідрооб’єктів на території парку.

   Ці роботи проводяться в плані з’ясування природоохоронного значення та можливостей збалансованого використання квазі-природних екосистем, що за площею переважають у Мезинському НПП.

       Під час зустрічі та наради з адміністрацією Мезинського НПП обговорювалися основні напрями подальшої співпраці при вивченні Десни та її заплави, обміну науковими матеріалами та результатами досліджень.

 

Юрій Карпенко,

нач. Відділу науки, екоосвіти та рекреації Мезинського НПП

У липні цього року на території Мезинського національного природного парку продовжила археологічні дослідження Мезинська археологічна експедиція Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка під керівництвом к.і.н., доцента Черненко О. Є. Роботи були організовані на виконання «Обласної цільової програми археологічних досліджень у Чернігівській області на 2013–2020 рр.» за активної участі та сприяння Мезинського національного природного парку. У складі експедиції працювали співробітники,  студенти та аспіранти Чернігівського університету, представники Інституту археології НАН України. У центрі уваги науковців, як і минулого сезону, були пам’ятки роменської археологічної культури. Цю культуру  зазвичай ототожнюють з літописними сіверянами, що населяли Подесення тисячу років тому, в часи утворення держави Володимира Великого.

У цьому сезоні розкопки Мезинської експедиції здійснювались переважно на багатошаровому городищі, розташованому між сс. Деснянське та  Мезин. Цю пам’ятку експедиція досліджує вже третій рік. У сезоні 2017 р. було продовжено вивчення оборонних споруд городища, забудови на його площадці та на неукріпленій частині. Археологам вдалось зафіксувати залишки деревинно-земляних оборонних споруд (дерев’яні кліті, засипані землею), кількох жител кінця І тис. н.е., а також споруди доби раннього заліза. Серед знахідок – жовтий бісер, уламки ліпного та гончарного посуду, пряслиця, грузила роменської археологічної культури, а також незначна кількість матеріалів доби раннього заліза.

Одним з напрямків досліджень городища є вивчення біогосподарської діяльності його сіверянського населення. Роботи у цьому напрямку розпочались минулого сезону. Вдалось з’ясувати, що тисячу років тому мешканці городища займались не лише землеробством та скотарством, рибальством та полюванням, але й виробництвом заліза та обробкою кольорового метала. При цьому ювелірні форми вони виготовляли з місцевого матеріалу – крейди.  Для опалювання жител, у виробництві та будівництві вони використовували такі породи дерева, як береза та дуб. Цього року був знов відібраний матеріал, який дозволить розширити наші знання про використання місцевих ресурсів сіверянським населенням.

У роботі експедиції беруть участь майбутні археологи, студенти-практиканти третього курсу Навчально-наукового інституту історії, етнології та правознавства імені О.М. Лазаревського ЧНПУ імені Т.Г. Щевченка. В ході практики вони не лише набули необхідних для майбутньої професійної діяльності навичок, але й ознайомились з основами музейної справи на прикладі музеїв Мезинського національного природного парку.

«Збережемо природу – збережемо Україну!», – лозунг Міністерства екології та природних ресурсів України в 2017 р. до Дня працівника природно-заповідної справи

   Заповідна справа – це важливий напрям природоохоронної діяльності, покликаний зберігати та дбайливо використовувати рідкісні й типові куточки природи.

   Завдяки зусиллям фахівців, науковців та природоохоронної громадськості в Україні збережено 8245 територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 4,31 млн. га, що становить 6,6 % території країни. Гордість Чернігівщини – Мезинський національний природний парк, який входить у десятку найбільших парків України.
Сьогодні НПП є всебічно визнаним оазисом біорізноманіття, осередком розвитку науково-дослідної, еколого-освітньої, рекреаційно-туристичної діяльності, перлиною Новгород-Сіверського Полісся. Все частіше виступає центром уваги наукових експедицій, міжнародних конференцій (8 у І пол. 2017 р.) щодо вивчення і збереження природної та історико-культурної спадщини Подесення.

Рідкісний склад флори і фауни (84 види тварин та 17 видів рослин занесених до ЧК України) свідчить про досить високий статус цієї території, важливої для збереження біорізноманіття Полісся.
У 2017 р. науково-дослідну роботу продовжено за напрямами: ботаніка, ентомологія, хіроптерофауна та фауна дрібних тварин, палеогеографія, археологія, етнологія. Напрацьовано геоінформаційну базу (карти і картосхеми досліджень).
В період травень-червень у рамках науково-освітньої співпраці з Чернігівським НПУ імені Т.Г. Шевченка на території Мезинського НПП проведено 4 польові практики зі студентами хіміко-біологічного факультету з фізичної географії, зоології, ландшафтної екології, ботаніки.
У візит-центрі Мезинського НПП проводяться семінари, заняття з учнівською і студентською молоддю, перегляд презентаційних матеріалів з рекреантами про Мезинський НПП та ПЗФ України. 14 екологічних та природоохоронних заходів (акцій, конкурсів, свят) відбулося з учнями місцевих шкіл. Практикуються нові форми роботи з відвідувачами «Діалог на тему» та майстер-класи. Для прикладу, з кінця травня в Мезинському НПП стартувала цікава акція «Зелена аптека». Відвідувачам та жителям території нацпарку пропонуються виходи в природу з майтер-класом по вивченню і заготівлі лікарських трав. Супроводжується захід куштуванням чаїв з попередньо заготовлених сумішей.
З пізнавальною метою організовані групи учнів пришкільних таборів (317 чол.) 8-ми шкіл Коропського району провели день активного відпочинку в Мезинському НПП. Були школярі й із сусіднього Сосницького району (Авдіївка, Хлоп’яники), а також із міст Бахмач, Мена, Кролевець.
Виходячи із завдань, забезпечити масовий відпочинок населення, враховуючи значний рекреаційний потенціал природних ландшафтів Мезинського НПП, розробляється система заходів з впорядкування та благоустрою його території. Є можливість довгострокового розміщення в кімнатах відпочинку нацпарку (загалом 21 ліжко-місце).
Не втрачають популярності у відвідувачів Мезинський археологічний музей (за півріччя відвідало понад 1,5 тис. чол.) та екологічні стежки територією нацпарку. Родзинкою цього туристичного сезону стала промаркована у квітні нова екологічна стежка «Дивосвіт природи краю, де ходили мамонти». Вже за І півріччя 2017 р. нею пройшлася 31 група (491 відвідувач НПП).
Матеріали з фонду Мезинського музею стають основою виконання наукових праць. Так, у березні 2017 р. з метою збору матеріалів для роботи над науковою темою «Проблема стилю в українській кераміці» працювала Сержант Л.В., науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України.
Приймаємо участь і у виставках, зокрема 2-3 червня Чернігівщина туристична була представлена загальним стендом про туристичний потенціал області та окремими мініекспозиціями, присвяченими Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній» та Мезинському національному природному парку на виставці «Харківщина: туристичні відкриття», що проводилась у м. Харків.
Допомагає створювати позитивний імідж установи активна робота в соціальних мережах Facebook, Googlе+ та офіційний сайт НПП. Гарні партнерські стосунки склалися із ЗМІ: Деснянська правда, Спецкор, Біла хата, Суспільний кореспондент, Нові горизонти.

       Фотосвітлини Мезинського НПП стають найкращими фотографіями з Чернігівщини в інтернет-проектах природоохоронних територій світу.

        Також Мезинський НПП включений до різних туристичних порталів, зокрема цього року – це «Zruchno.Travel», «Tripadvisor.com».

        Дані підсумки – це результат клопіткої злагодженої роботи всіх структурних підрозділів нацпарку. І хоч не завжди все вдається на краще, та колектив докладає всі сили для покращення роботи установи. Сподівається на підтримку і об’єднання зусиль місцевої влади, населення задля позитивного розвитку регіону.

     А з нагоди професійного свята – Дня працівника природно-заповідної справи, вітаю колег, однодумців та зичу всім міцного здоров’я, сили, незгасної енергії та невтомності в повсякденній відповідальній справі – охороні навколишнього природного середовища та підвищення рівня екологічної освіти й культури населення.

З глибокою повагою,

в.о. директора Мезинського НПП Симоненко Н.В.

    1-2 липня 2017 року в Чернігові відбувся Третій Всеукраїнський дитячий екологічний форум «Діти за довкілля: Майбутнє обираємо Ми!». Захід відбувся за підтримки Програми малих грантів ПРООН/ГЕФ (ПМГ ПРООН/ГЕФ), партнерської мережі «Освіта в інтересах сталого розвитку», Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації, Державної екологічної інспекції в Чернігівській області, Чернігівського обласного педагогічного ліцею для обдарованої сільської молоді, Чернігівського національного  педагогічного  університету імені Т.Г. Шевченка  та громадських організацій з різних регіонів України

Продовження →

У рамках науково-освітньої співпраці, студенти-екологи 3 курсу хіміко-біологічного факультету Чернігівського педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, з 16 по 22 червня, проходили навчально-польову практику з ландшафтної екології. Вивчали ландшафтну структуру території Мезинського НПП (між с.с. Рихли, Будище, Іваньків). Проведені цікаві ландшафтознавчі та історико-етнографічні екскурсії. Студенти були в захваті. Залишилися лише позитивні враження від прекрасного Сіверського краю.

     У рамках науково-освітньої співпраці, 45 студентів хіміко-біологічного факультету Чернігівського педуніверситету розпочали комплексну польову практику ще 29 травня. Основними напрямками обрано фізичну географію (студенти І-ІІ курсу) та зоологію (студенти ІІ курсу). Як повідомив один із наукових керівників практики Федун О.М., були зроблені цікаві спостереження за видами з Червоної книги України – шуліка чорний, лелека чорний, орлан білохвіст. Також знайдені гнізда дятла великого строкатого, кропив’янок чорноголової та сірої, вівчарика-ковалика. Проведені цікаві екскурсії природними ландшафтами нацпарку через яри та балки. Все побачене викликало у студентів позитивні враження, а зібрані ними матеріали стануть основою наукових робіт та звітів студентів і викладачів.

    2-3 червня Чернігівщина туристична була представлена загальним стендом про туристичний потенціал області та окремими мініекспозиціями, присвяченими Національному архітектурно – історичному заповіднику «Чернігів стародавній» та Мезинському національному природному парку на виставці «Харківщина: туристичні відкриття», що проводилась у презентаційно-виставковому центрі «Радмір Експохолл» в м. Харків.

    Основними темами заходу визначено активний відпочинок (водний, спортивний, кінно-спортивний, велосипедний, пішохідний, екстремальний та ін.види) та цікаві екскурсійні пропозиції.

Продовження →

     22 травня традиційно відзначили Міжнародний день біологічної різноманітності, темою якого цьогоріч визначено «Біорізноманіття та сталий туризм». Тема обрана, у зв’язку із проголошенням Генеральною Асамблеєю ООН 2017 року Міжнародним роком сталого туризму. Відзначення дня біорізноманіття у рамках цієї теми – це ще одна нагода звернути увагу широкої спільноти на актуальні питання збереження і невиснажливого використання біорізноманіття у контексті розвитку туризму та зменшення негативного впливу туризму на біорізноманіття і довкілля.

        В рамках цього дня працівники Мезинського НПП організовано вирушили на еколого-краєзнавчий маршрут «Від історії до сьогодення» з метою інспектування стану екскурсійних обєктів, пам’яток природи, шляхів сполучення.

  Дійшли висновку, що прогулянка екологічними стежками Мезинського національного природного парку, зокрема Рихлівською дачею, без сумніву вразить більшість жителів великих асфальтованих та густозаселених міст, природничих науковців, а також простих любителів природи. Тихі мальовничі місця з типовим широколистяним лісом подалі від цивілізації, відродження Свято-Миколаївського Пустинно-Рихлівського монастиря, печери, викопані монахами у товщі лесу, повалені дерева, столітні, кремезні дуби не залишать байдужими жодного відвідувача.

   Природні оази Мезинського НПП – це ті місця, в яких можна відпочити від буденної метушні галасливого міста, подихати свіжим повітрям та замислитися про сенс буття. А ще на пам’ять про подорож зробити класні фото.

         27 квітня 2017 р. силами інспекторів Хотинського природоохоронного науково-дослідного відділення та рекреаційного відділу Мезинського НПП оформлена нова екологічна стежка «Дивосвіт природи краю, де ходили мамонти». Тут відвідувачі ознайомляться з природним різноманіттям деснянської заплави та історичним минулим Сіверщини; доторкнуться до древніх геологічних порід (крейда, піски прісноводного моря, водно-льодовикові відклади та лесові породи), а також скуштують запашного чаю зі зборів місцевих лікарських трав.

 

пр. фахівець з рекреації Мезинського НПП,

Наливайко Алла

1 травня 2017 року розпочнеться п’ятий конкурс фотографій природних пам’яток України «Вікі любить Землю», що має на меті поповнення Вікіпедії та інших інтернет-проектів Фонду Вікімедіа фотографіями природоохоронних територій світу, створення найповнішої бази фотографій пам’яток природи і об’єктів природно-заповідного фонду України, а також для привернення уваги до проблем захисту навколишнього середовища.

Продовження →

Темою цьогорічного Всесвітнього дня охорони праці, який відзначається 28-го квітня, буде «Удосконалення збору та використання даних про безпеку та гігієну праці». Новину про це розміщено на офіційному сайті Міжнародної організації праці. Продовження →

  Днями, з метою відновлення і збереження історичної пам’яті та об’єднання людей заради спільної мети – озеленення планети і збереження мирного життя на землі, Мезинський національний природний парк долучився до Всеукраїнської акції «Посади дерево миру» приуроченої Годині Землі (25 березня). Силами інспекторів Рихлівського природоохоронного науково-дослідного відділення та фахівців наукового відділу проведено благоустрій меморіального парку І. Борщова в с. Будище, де висаджені: граб, горобина, спірея, айва японська, бруслина Форчуна, оцтові дерева. Продовження →

Все навколо зеленіє,

Річка ллється і шумить,

Тихо-тихо вітер віє

І з травою гомонить.

Як тут всидіти у хаті,

Коли вже весна цвіте?

Скрізь дзвенять пташки крилаті,

Сяє сонце золоте.

      Ось і дочекались ми ніжних обіймів ласкавого сонечка, п’янких пахощів оживаючої природи, радісного щебетання птахів. Саме їх, дзвінких провісників весни, вітали 23 березня учні початкових класів Деснянської ЗОШ І-ІІІ ст. на Святі зустрічі птахів. Розпочалося воно театралізованою виставою «Пташине царство», під час якої діти розповідали про птахів, читали вірші, загадки, називали весняні прикмети, впізнавали пернатих за співом та малюнками. Завершальним акордом Свята зустрічі птахів стало частування усіх учасників дійства та глядачів, згідно народних традицій, солодкою випічкою у формі жайворонків.

Продовження →

Катерина Федорівна Кулик із Мезина – жінка особлива, у чомусь навіть унікальна. Не маючи музичної освіти, вона складає пісенні мелодії, які народжуються на денці її творчої душі. Цей дар відкрився після трагічних подій у її житті. Та жінка не тільки самодіяльний композитор та виконавець, вона – майстриня солом’яних див: соломоплетіння та інкрустація соломкою – то світла пам’ять про її донечку

Материнське
щастя украли
У маленькому, але мальовничому Мезині, що вдень і вночі веде тиху розмову із красунею Десною, мешкає особлива жінка – Катерина Федорівна Кулик. На перший погляд, звичайна жінка-трудівниця, у чомусь схожа на інших, яка живе розміреним сільським життям, та поспілкувавшись із нею, розумієш, що вона – не така, як усі, її творча душа по-іншому, дуже чутливо і тонко, сприймає цей світ, помічає і відчуває те, що не кожному дано.
Як не боляче про це говорити, але такий переворот у душі і світогляді жінки стався після трагічних подій у її житті. Бог дав Катерині Федорівні двічі скуштувати материнського щастя, але насолодитися ним і бути щасливою як мати їй не судилося. Жінка родом із сосницької Авдіївки. Саме там сталася перша материнська втрата. Загинув син: збила машина. Змінила місце проживання, у 91-му перебралася до Мезина, повінчалися із чоловіком, ніби оберігаючи себе від усіляких нещасть. Але знову трагедія. Десна забрала їхню дванадцятирічну донечку Олександру. Біль, незагоєна материнська рана і світлий спомин про найрідніших… А ще – сльози-сльози-сльози…

«Я чую душу поезії»
І в цій пошматованій горем душі в якусь мить почали, мов молоденькі пагінчики, проростати пісні. Найдивніше те, що Катерина Федорівна зовсім не має музичної освіти, але всупереч цьому у вірші, і наших земляків, і українських поетів, самодіяльний композитор почала вдихати музику.
– Я і раніше любила читати поезії, але мелодія від прочитаного ніколи не народжувалася. Але після втрати доньки музика сама стала до мене приходити. Я не знаю нотної грамоти, я просто відчуваю душу поезії, – так пояснює жінка свій композиторський дар.
І перша мелодія, яку наспівала душа, була складена на вірш нашої землячки Валентини Михайленко «Іду між вербами». Таких пісень, народжених серцем, у Катерини Федорівни назбиралося чимало. Але їм треба було дати лад. І саме знайомство із сосницьким композитором, баяністом Володимиром Чернявським відкрило її пісням дорогу до сцени, і пісня її дзвінкоголосо розлилася рідним краєм.
– Я звернулася до Володимира Миколайовича з проханням, аби він допоміг упорядкувати моє пісенне багатство. Не відмовив, спасибі, і зараз займається обробкою моїх творів, – із вдячністю каже жінка. – 58 пісень уже на нотному стані. До друку готується книга під назвою «Наспівані мелодії». Сім її пісень можна буде відшукати і в ювілейному альманасі, в якому і проза, і поезія і який невдовзі має побачити світ.
Більше того, пісні, автором мелодій яких є Катерина Федорівна, для аматорських колективів Сосницького району стали улюбленими. Не одну пісню мезинського композитора облюбували Киріївський центр народних традицій і дозвілля та «Народний аматорський хоровий колектив ветеранів війни та праці Сосницького районного будинку культури». Зі сцени Сосницького селищного будинку культури лунала і її «Пам’ять через віки» (слова В.Гладкової з Новгорода-Сіверського).
– Нашу спільну із Володимиром Чернявським пісню «Журавлиний біль» на слова Тамари Висоцкої із села Жернівка виконував відомий і знаний в Україні народний аматорський фольклорний колектив «Криниці» Сосницького районного будинку культури, до речі, в репертуарі цього колективу не одна моя пісня. А Тамара Висоцка, маю сказати, – талановита поетеса: що не вірш – то пісня, – не шкодує теплих слів жінка на адресу землячки-поетеси.
– А що відчуваєте, коли виконують ваші пісні?
– Словами не передати. Це якесь особливе піднесення, бо ти бачиш плоди своєї праці. А коли зал аплодує стоячи, ти розумієш, що твої труди не даремні, що ти потрібен цьому світові.

І ожива
в руках солома
Є ще одна віддушина у житті Катерини Федорівни. Це соломоплетіння й інкрустація соломкою. Свого часу донька Олександра займалася цим ремеслом.
– Вона просто горіла цією справою, – каже мама, – навчалася у майстрів соломоплетіння Василя Григоровича та Інни Олександрівни Перепадь. У неї так гарно і швидко все виходило, але…
Коли не стало Олександри, мама вирішила продовжити справу доньки, бо то пам’ять про свою кровинку. Зізнається, що соломоплетіння не так легко дається, а ось інкрустація соломкою – це її. Спочатку свої вироби дарувала друзям, знайомим, а потім вирішила, що їх варто показати і широкому загалу. Отож кожного року солом’яні шедеври мезинської майстрині можна побачити на Миколаївському ярмарку. Та і не тільки на ярмарку. А на відкритому фестивалі-конкурсі «Свято народного майстра», що проходив у Новгороді-Сіверському, її роботи зайняли друге місце у номінації «Вироби із соломки». Їх можна побачити на сайті Мезинського національного природного парку.

Слова,
що гріють серце
Як людина творча Катерина Федорівна є активним членом клубу «Первоцвіти Коропщини». Вона – лауреат літературно-мистецької премії імені Василя Нікітіна у номінації «Театрально- музичне мистецтво».
Та і взагалі, культурно-мистецьке життя сільської жінки дуже насичене різними подіями. Із задоволенням бере участь у різноманітних заходах. Словом, там, де витає дух творчості і мистецтва, – там і Катерина Федорівна. За свою творчість має талановита жінка ряд нагород різного рівня. У неї їх – ціла колекція, акуратно підшиті, складені по роках. Серед них, зокрема, – Почесна грамота обласної ради із нагрудним знаком, яку вручили жінці в столичному Палаці Спорту за активну участь у роботі Чернігівського земляцтва. Є і грамота єпископа Чернігівського та Ніжинського «на знак благословення за щиру працю на користь святої церкви та утвердження духовності в Чернігівській області». Про всі нагороди вести мову не будемо, їх багато. Головне інше, для жінки ці нагороди – то своєрідна оцінка її роботи, яка дає Катерині Федорівні усвідомлення того, що все, що вона робить, потрібне людям.
Є ще одна цікава річ у сімейній бібліотеці Куликів – це книга відгуків. У ній залишають свої враження всі, хто побував у гостях Катерини Федорівни. Були і журналісти різних видань, було і телебачення, були творчі люди, і наші земляки, і навіть німці…. Читаю писані від руки рядки – у них щирі слова, які гріють душу, поранену, згорьовану, але таку творчу, щиру, чутливу і сонячну.
Коли Валентина Михайленко дізналася, що я готую матеріал про Катерину Федорівну, то теж дуже захотіла сказати кілька слів про свою подругу.
– Катя надзвичайно світла й тепла людина. Який біль не пропікав би її серце, якщо тобі важко, вона залишить усе й поспішить на поміч…

Людмила ВЛАСКО

ноти пісень, де музика Кулик К.Ф.

10 лютого – День створення Мезинського НПП

    1. Мезинський національний природний парк і його роль у збереженні природної та історико-культурної спадщини Подесення був в центрі уваги на Міжнародній науковій конференції «Подесення в контексті європейської історичної та природної спадщини»., що проходила 14-16 квітня 2016 р. на базі Інституту історії, етнографії і правознавства імені Лазаревського ЧНПУ імені Т.Г.Шевченка. Особлива увага приділялася питанням екологічної історії, збалансованого розвитку окремих територій і міжнародній співпраці. На конференції представники з Польщі поділилися своїм досвідом створення і функціонування Бебжанського національного парку і його околиць.

       2. Всесвітньо відома Мезинська пізньопалеолітична стоянка (18 тис. р. до н.е.), яка є візитівкою парку і його своєрідним археологічним талісманом, черговий раз привертала увагу під час конференції «Коріння української нації як складова європейської цивілізації» Вона проходила 18-20 травня 2016 року в рамках Днів Європи в Україні. Унікальні витвори мистецтва та побуту тих часів вкотре доказували учасникам, що Україна з її багатою культурною спадщиною є невід’ємною частиною в історії розвитку всього європейського континенту.
3. Мезинський НПП презентував свій природно-екологічний і туристично-рекреаційний потенціал на ХХІІ-ій Міжнародній туристичній виставці UITT «Україна – подорожі та туризм», яка проходила 30 березня – 1 квітня 2016 р. на базі Міжнародного виставкового центру на Броварському проспекті. А біля спеціалізованого стенду Мінприроди України «Національні природні парки України для екологічного туризму та відпочинку» парківська делегація пригощала відвідувачів поліським чаєм та солодкими канапе із варення місцевих ягід та меду
4. 6-12 липня 2016 року на території Мезинського НПП працювала студентсько-учнівська наукова екологічна експедиція «Стежками академіка Л.С. Берга» ( у складі 15 осіб), яка відтворила відому сторічну експедицію по цій території. Цей захід відбувався в рамках реалізації проекту «Підтримка організацій громадянського суспільства для розвитку партнерств для сталого використання ПЗФ України» за підтримки Європейського Союзу і Програми малих грантів Глобального екологічного фонду і Програми розвитку ООН
5. До річниці з дня народження відомого краєзнавця , засновника Мезинського музею В.Є. Куриленка вийшла його книга «Крізь безодню віків», яка є своєрідним підсумком його життя і с подвижницької діяльності. Василь Єлисейович за життя не встиг підготувати рукопис до друку, а тому вона вийшла вже під редакцією його дітей – Куриленка Ігора Васильовича та Чолану (уроджена Куриленко) Людмили Василівни.
6. Чергова Мезинська археологічна експедиція Чернігівського НПУ імені Т.Г. Шевченка (у складі 20 осіб) у серпні 2016 року здійснювала вивчення особливостей життя на цій території за доби раннього заліза, близько 2 тис. років тому і доби ранніх слов’ян . Земля у своїх надрах ховає ще багато цікавого з історичного погляду. Найдавніші матеріали на території археологічної пам’ятки Свердловське-1 відносяться до доби бронзи (ІІ тис. до н.е.).
7. У червні 2016 р на базі Деснянського біосферного резервату (у м.Новгород-Сіверский) і візит центру Мезинського НПП (у с.Деснянське) на семінарі для наукових працівників природно-заповідних установ (ПЗ, НПП), ВНЗ і академічних інститутів України навчалися картуванню оселищ заплавних комплексів річки Десни.
8. «Берег Десни у Мезинському НПП» – фотосвітлина відвідувачки парку Аліни Іносової стала найкращим фото з Чернігівщини 2016 року на ІІІ Міжнародному фотоконкурсів пам’яток природи «Вікі любить Землю» в рамках діяльності Вікіпедії та інших інтернет-проектів Фонду Вікімедіа з наповнення фотографіями природоохоронних територій світу, в тому числі України, створення найповнішої бази фотографій пам’яток природи і об’єктів природно-заповідного фонду.
9. 30 липня 2016 року на колоритному традиційному святі єдності, миру і традицій поколінь – Миколаївському ярмарку, Мезинський НПП презентував рекреаційні і туристичні ресурси своєї території через відтворення поселення людей кам’яного віку з Мезинської палеолітичної стоянки. За презентацію НПП був відзначений Дипломом ІІ ступеня Коропської райдержадміністрації і оргкомітету ярмарку. А туристичний маршрут «Від історії до сьогодення» став найпопулярнішим маршрутом серед відвідувачів Мезинського НПП, адже він охоплює більшу частину його території. Це «своєрідна машина часу» х історії цього сіверського заповідного краю за один день! Для зручності туристів і відвідувачів парку серед розмаїття природних й історичних пам’яток у 2016 р. було випущено путівник «Мезинський НПП: край давньої історії та чарівної природи».
10. За минулий 2016 рік науковцями було встановлено знаходження 97 видів тварин, нових для території Мезинського НПП. Один з них – турпан звичайний , птах з родини Качкові, що гніздиться на крайній півночі Європи та Азії. А знахідка Pachylister inaequalis є крайньою північною точкою зустрічі цього виду жуків-карапузиків в Україні.
11. У 2016 році Мезинський НПП приваблював багатьох журналістів. Зокрема, новим відкриттям телеканалу Інтер в рубриці «Україна вражає» стали «Зимові вихідні в Мезинському НПП». А от чернігівські журналісти «закохалися назавжди» в синь і шир деснянських просторів після дводенної вересневої подорожі національним парком. А село Мезин було включено в «ТОП-7 найкрасивіших сіл України». Рейтинг було складено під егідою сайту «Заграница» із закликом: «Розпочніть вивчати Україну з маленьких сіл».

Ніна Василівна Симоненко,
директор Мезинського НПП

        Цими словами любила розпочинати інтерв’ю про водно-болотні угіддя, відомий болотознавець і природоохоронник, доктор наук, професор Тетяна Леонідівна Андрієнко-Малюк, яка нажаль, нещодавно пішла з життя. На цей день якраз припадає сорокодення її пам’яті. Тетяна Леонідівна була фундатором реалізації Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, в Україні. Також нею була створена на Чернігівщині наукова ботанічна і природоохоронна школа учнів-послідовників, вона була автором багатьох наукових видань про фіторізноманіття та природно-заповідну мережу Чернігівщини і шановною гостею у Мезинському національному природному парку і одним з його наукових засновників.

  Продовження →

Кожного року 2 лютого країни світу, які мають на своїх територіях водно-болотні угіддя, у тому числі і Україна, відзначають Всесвітній день водно-болотних угідь. Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, як середовище існування водоплавних птахів, відома під назвою «Рамсарська конвенція», була підписана 2 лютого 1971 року в  місті Рамсар, що в Ірані. У 2017 році за пропозицією Секретаріату Рамсарської конвенції Всесвітній день водно-болотних угідь відзначається під девізом: «Водно-болотні угіддя для зменшення впливу стихійних лих». Доведено що водно-болотні угіддя відіграють значну роль у зменшенні впливу таких екстемальних погодних явищ як повені та посухи. Протягом посушливих періодів водно-болотні угіддя «віддають воду» і затримують початок посухи.

Продовження →

  15 січня завершився щорічний конкурс Мезинського НПП “Новорічний букет замість ялинки”в рамках акції “Не рубай ялинку”. У конкурсі прийняли участь вісім шкіл Коропського району та РЦД та ЮЦ. На конкурс були подані 52 творчі роботи. Серед композицій учасники представили ялинки із макаронних виробів, пластикових пляшок, виноградної лози, паперу, фольги, соломи, тканини, дерева тощо. Підведення підсумків та визначення переможців проведено у двох номінаціях: «Найкраща новорічна композиція» та «Найкраща новорічна ялинка».

Продовження →