Категорія: Головна

        Саме під таким девізом 14 березня світова спільнота відзначала Міжнародний день дій боротьби проти гребель, на захист річок, води і життя (International Day of Actions against Dams, for Rivers, Water and Life).
        Масштаби втручання людини в природний стан річок вражають. У сучасному світі для забезпечення зростаючих потреб у воді і енергії працює 45 тисяч великих (заввишки більше 15 метрів) гребель.
        В Україні нараховують більше 3 тисяч річок та потічків. Та ніхто не знає, яка кількість з них залишилась вільнотекучою. Громадськість і активісти постійно сигналізують про незадовільний стан річок через наявність штучних перешкод. Більшість річок в Україні та світі сьогодні течуть зовсім не так, як задумала природа. Їхні води не шукають нового річища під час повені, натомість течуть прямо, як того захотіли люди. Будівництво гребель на річках – серйозне втручання в природу, що може мати катастрофічні наслідки.
        Основними наслідками від штучного регулювання річок є:
1. Переселення величезної кількості людей і затоплення великих територій. За останні півстоліття в усьому світі в результаті будівництва великих гребель було переселено 60 мільйонів населення. Через будівництво гребель було затоплено в цілому 400 тисяч кв. км. найродючіших земель і цінних лісів.
2. Ризик прориву гребель, особливо великих. Прорив гребель призводить до великої кількості жертв і масштабних руйнувань.
3. Порушення екосистем річок, а оскільки в природі все взаємопов’язане і інших природних об’єктів.
        Основною унікальною властивістю річки є проточність. Наслідком створення гребель є суттєве зниження течії. Ділянка річки розташована вище греблі перетворюється на ставок або руслове водосховище. Поступово відбувається заболочення. Зменшення проточності сприяє надмірному розмноженню синьо-зелених водоростей, так званому «цвітінню води», що в свою чергу може викликати мор риби.
        Гребля негативно впливає і на нижче розташовану частину русла річки. Регулювання стоку і зрізування паводку супроводжуються зневодненням рік нижче греблі, зниженням рівня ґрунтових вод і опустелюванням заплавних земель, що і є головним фактором спустошення і втрати життя.
        Греблі – основна причина зміни видового складу риб у річках. Вони є нездоланною перешкодою для риб, які підіймаються на нерест.
        До побудови каскаду водосховищ на Дніпрі в Десну на нерест заходили такі види риб як осетр російський, білуга; вирезуб; рибець.
        Заплавні луки в весняну повінь – це ідеальне місце для нересту риб, які відкладають ікру на рослинність (щука, судак, сом, лящ, синець та ін.). Трава на заплавних луках має властивість рости під водою, вона виділяє кисень та збагачує ним ікру. Органічні залишки торішньої трави – це їжа для дафній, циклопів та інших організмів, якими живляться мальки риб. Повільний спад рівня води дозволяв мальку підрости і без перешкод спуститися в русло річки. При побудові гребель та контролюванні паводків таких ідеальних умов для нересту риби на жаль немає.
        Спорудження гребель на річках – це загроза знищення річок, знищення ландшафтів і екосистем, здорового довкілля.

                                                       Марина Усок, провідний фахівець з екологічної освіти

        26 грудня 2013 р. – Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію, якою постановила відзначати 3 березня як День дикої природи. У резолюції з цього приводу зазначається цінність диких тварин і рослин, особливо тих, які потребують захисту.
        На сьогодні Всесвітній день дикої природи став найважливішим щорічним глобальним заходом, присвяченим дикій природі. Тема цьогорічного Всесвітнього дня дикої природи «Ліси та засоби до існування: підтримання людей та збереження планети» відзначає центральну роль лісів та їх екосистемних послуг у забезпеченні добробуту сотень мільйонів людей у всьому світі, і особливо корінних та місцевих громад, які історично пов’язані з лісами та прилеглими до них територіями.
        Мезинський національний природний парк це не тільки унікальний куточок дикої природи Чернігівщини, а й осередок еколого-освітньої роботи. Природна рослинність цієї території не зазнала значних змін в результаті діяльності людини, вона представлена лісами, чагарниками, луками, болотами та водним і прибережно-водним типами рослинності.
        З метою популяризації ідеї збереження дикої природи, кожного року фахівці Мезинського НПП проводять ряд заходів з дітьми. Учні на таких заняттях дізнаються, що природа – це не лише «середовище», з якого ми добуваємо все, що необхідно нам для життя. Природа – це живе творіння, яке нам дуже важко збагнути – настільки воно велике і різноманітне. Це творіння об’єднує в собі безліч форм життя, до яких належимо і ми. Неможливо поважати природу й одночасно думати, що ми господарі цього творіння, що природа – це одне, а ми – зовсім інше.
        Треба завжди пам’ятати, що ми є невід’ємною частиною природи, а природа –  невід’ємна частина нас. Кожна рослина розказує нам свою історію, розказує про свій спосіб життя – від найменших, непомітних травинок, які ховаються серед каміння чи в щілинах, до величних дерев, гілки яких нахиляються до землі від пишного листя і плодів. Деякі тварини здаються нам настільки дикими, що ми не намагаємось до них навіть наблизитись, інші стали нашими друзями і навчилися ділити з нами життя.
        Важливо пам’ятати, що Земля – не тільки наш будинок, але і природне середовище проживання для незліченних видів фауни і флори. Неможливо уявити світ без неповторних диких тварин та неймовірних рослин, непідвладних людині. Саме захищати тварин і рослин в природному середовищі – завдання кожного з нас.

                                            Людмила Науменко, провідний фахівець
                                                                     з екологічної освіти