Запашна Калита, духмяні вареники та чудовий настрій на андріївських вечорницях у Мезинському НПП.

         Серед зимових свят для молоді найцікавіше – день Андрія Первозванного, чи як його ще називають у народі – Калита. Свято припадає на 13 грудня і є логічним продовженням молодіжних гулянь, де юнаки і дівчата шукали собі пару для майбутнього подружнього життя.
         За традиціями наших предків, молодь сходилася до однієї хати. Жартували, розповідали цікаві історії, грали в різні ігри та ворожили.
         З метою відтворення народного обряду у філіалі Мезинського археологічного науково-дослідного музею проведено вечорниці для учнів 10 класу Деснянської ЗОШ І-ІІІ ст.
         Веселі конкурси, чарівне ворожіння – усе дарувало радість. Головною грою вечорниць була Калита – великий, запашний корж з білого борошна. Його підвішували на стрічку, а парубок намагався якнайвище підстрибнути, аби вхопити Калиту, в той час як «вартовий-калитянський» смикав за стрічку, щоб частування не можна було дістати.
         По завершенні свята присутні поласували духмяними варениками та смачним узваром.
                                                  Наталія Сіра, директор Мезинського
                                                  археологічного науково-дослідного
                                                  музею імені В.Є. Куриленка

Чим годувати птахів взимку?

         Не таке просте питання, як може здатися на перший погляд. Багато людей за традицією або через незнання використовують для підгодівлі птахів продукти, які давати їм ні в якому разі не можна (чорний хліб, смажене насіння соняха та ін.)
         Чим саме підгодовувати пернатих, а які корми можуть завдати їм непоправної шкоди дізналися учні 3 класу Деснянської школи у візит-центрі Мезинського НПП.
         Різноманітні продукти діти поділили на дві групи: якими можна підгодовувати пташок і які давати заборонено.

З поживних продуктів учні виготовили кормову суміш (несмажене насіння соняха, гарбузове насіння, зерно пшениці та проса, сухі крихти білого хліба), якою потім наповнили годівнички.

                                                              Марина Усок, провідний
                                                              фахівець з екологічної освіти

Як птахи до зими готуються

         Птахи, як і звірі, готуються заздалегідь до наближення холодів. Вони накопичують жирок, ховають запаси їжі, щоб зимові холоди не застали їх зненацька. Деякі види об`єднуються у великі або малі зграї, щоб поодинці не замерзнути вночі, або протистояти хижакам.
         Звичайно, для пернатих зима – серйозне випробування. І, на жаль, не всі птахи подолають його. З дитинства багато хто знає приказку про те, що птахам голод страшніше холоду. І дійсно, сита особина зможе перенести навіть сильні морози, а ось голодна – навряд чи. Кожного зимового дня птахи мають “заправити” свої організми їжею, значна частина якої буде вночі повільно перетворюватись на тепло.
         У наших краях налічується близько 300 видів птахів, а зимують тут трохи більше 50 видів. Адже в морозний час року їм не тільки холодно, а й не вистачає звичної їжі. Саме тому комахоїдні види полишають наш край раніше за всіх. Суворі умови підштовхують птахів до того, щоб починати підготовку до складної для них пори року ще тоді, коли тепло.
         Підготовка птахів до зими проводиться завчасно. Сойки, піклуючись про своє прогодування в холоди, ховають в лісову підстилку жолуді, щоб розкопати їх з під снігу і не голодувати. Цікаво те, що вони добре пам’ятають про свої схованки і повертаються до них коли стає дійсно зле. Повзики і синиці теж кмітливі. Вони ховають комах і насіння в щілини дерев і тріщини кори. Науковці встановили, що звичка приховувати запаси у синиць інстинктивна і вони рідко користуються запасами самі, так як робить це, наприклад, сойка. Синиці і інші стайні комахоїдні птахи використовують запаси зроблені іншими птахами.
         Мохноногий і гороб`ячий сичі підходять до зими з усією відповідальністю. Ці птахи ховають трупи мишоподібних гризунів в дуплах. Вони полюють на гризунів, але всю здобич восени не з`їдають. В дуплах деяких сичів знаходили запаси заморожених мишей кількістю до 100 шт.
         Щоб пережити зиму, представники рядів тетеревині і горобині змушені харчуюватися рослинними малокалорійними кормами. Для цього вони змінюють місця годування. Їх птахи доглядають ще з літа і осені, щоб взимку цілеспрямовано літати туди на годівлю.
         Цікавою є стратегія зимівлі у сірого сорокопуда, який і гніздиться і зимує у наших краях. Влітку цей птах полює на чисельних комах (хоча не відмовиться від ящірки, чи іншої тварини). А взимку його раціон складається, головним чином, з мишовидних гризунів, тобто він перетворюється на справжнього кровожерливого хижака. Якщо полювання було надто вдалим, сорокопуди створюють запаси. Для цього тушки впольованих мишей нахромлюються на голки (найчастіше груші), або підвішуються у розвилках гілок. В холодну погоду такі запаси зберігаються довго, і можуть допомогти пташині вижити, якщо раптом засніжить, або буде ожеледиця. Сорокопутам потрібно бути дуже обережними, щоб не видати місцезнаходження свого продовольчого складу іншим птахам. Справа в тому, що сойки і сороки здатні швидко навчитися грабувати сорокопудів, і тоді вони змушені змінювати ділянку полювання, і знову створювати запас дотримуючись суворої конспірації.
         Після настання холодів, для збереження тепла вночі, зариваються в сніг тетерева, рябчики, глухарі, Дуже знадобляться взимку дрібним пернатим дупла, де вони ночують групами. Їх птиці вишукують заздалегідь. Сивий і зелений дятли взагалі ночують в мурашниках, там же і годуються. Галки з грачами ночують на деревах величезними зграями.
         Восени, з настанням холодів, багато видів птахів відкочовують у населені пункти. Якщо вони знаходять постійне джерело корму, то можуть провести тут всю зиму. Тому, якщо ви почали підгодівлю, пам’ятайте, що птахи на вашу тривалу допомогу розраховують. Не дивуйтеся, коли вони заглядатимуть в ваші вікна.
         Але пташки і самі намагаються вижити, так як часто їм доводиться сподіватися тільки на себе.
         Говорячи про те, як птахи готуються до зими, можна виділити загальні форми пристосування їх до виживання в зимовий період:
●  перехід на корми, доступні в зимовий період, в результаті цього змінюються способи і місця кормодобування. Деякі види пернатих переміщаються ближче до навколишніх населених пунктів;
●  накопичення влітку жирового запасу;
●  деякі види запасають корм;
●  збільшення пухнастості і густоти оперення. Якщо подивитися на сплячого на гілці птаха при морозі -25 °, то він буде схожий на круглу пухову грудочку, при -7 ° ця кулька буде не така кругла і пухнаста. Активний же птах, стрибаючи з гілки на гілку, матиме свій звичайний «пташиний» вид;
●  груповий пошук корму;
●  групові ночівлі;
●  обмеження енергоємних контактів. У сильні морози птах не виявляє особливої активності, щоб не витрачати необхідну енергію;
●  використання притулків. Це може бути сніговий покрив, в якому деяким пернатим в мороз тепліше, ніж на повітрі в дуплі, людські споруди. Не потрібно проганяти пернатих, якщо вони гріються під дахом або в старому сараї. Стануть в нагоді їм зимою і шпаківні.
●  інвазії – масові міграції, спрямовані на пошук багатих кормом територій.
        Необхідно відзначити, що у кожній популяції і виду формуються власні, спадково закріплені механізми реагування на наближення зими, так як сезонні зміни сильно відрізняються в різних широтах.
         Але там, де зими досить холодні, у пернатих століттями вироблявся інстинкт самозбереження і збереження свого виду. Проте, допомога людини буде зовсім не зайвою в складних для пернатих умовах.
                                                                             Сергій Хоменко,
                                                                             науковий співробітник