Посилено відповідальність за порушення законодавства про ПЗФ

Штрафи за незаконну вирубку дерев, знищення диких тварин і птахів, забруднення земель зростуть у середньому в п’ять разів.

Постанова “Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди від порушень законодавства про природно-заповідний фонд” була ухвалена 24 липня 2013 р. на засіданні Кабміну. Документ розроблений Міністерством екології та природних ресурсів. Він скасовує аналогічну постанову від 1998р. і значно збільшує штрафи за знищення флори і фауни, засмічення територій і несанкціонований в’їзд транспорту в заповідники і заказники.

“Підвищення штрафів посилить схоронність природно-заповідного фонду і збільшить надходження до бюджету”, – повідомив директор департаменту заповідної справи МінекологіїВіктор Канцурак. Об’єктів природно-заповідного фонду – заповідників, заказників, ландшафтних парків – в Україні налічується 7600. Їх площа складає близько 7% загальної території країни.

В Мезинському НПП, згідно зонування території, заповідна зона складає 2,5 тис. га. Стан природоохоронних об’єктів контролює Служба державної охорони природно-заповідного фонду України і Державна екологічна інспекція.

Так, лише в 2012 р. працівниками служби державної охорони Мезинського НПП, при  проведенні щоденних патрулюваннь території парку, щодо дотримання громадянами вимог природоохоронного законодавства на території Мезинського НПП,по фактах порушення природоохоронного законодавства було видано 15 приписів, складено 81 протокол  і  64 акти про вилучення знарядь незаконного добування природних ресурсів. Всі протоколи  передані на розгляд до Коропського районного суду в Чернігівській області. По 55 з них вже винесено постанови: 2 усних попередження, 7 протоколів повернуті судом  (порушники надали неправдиві особисті дані), по 46  протоколах на порушників накладено штрафів на суму 7613  грн. загальний розмір заподіяної державі шкоди складає 55000 грн.

Детальніше про зміни тут: http://www.menr.gov.ua/content/article/12773

45 РОКІВ НА ВИВЧЕННЯ ЖИВОЇ ПРИРОДИ

На території Мезинського НПП, а саме в селі Будище Коропського р-ну знаходиться могила видатного російського ботаніка Іллі Григоровича Борщова (1833-1878). У 1958 році Київським університетом на могилі вченого встановлено пам’ятник.

Цього року виповнилося 180 р. з дня його народження та 135 р. з дати смерті. До таких пам’ятних дат працівниками парку ще в минулому році організовані заходи щодо вшанування пам’яті видатного ботаніка. Так весною 2012 р. у с. Будище, біля могили вченого, спільно з сільською радою та учнями Оболонської ЗОШ І-ІІІ ст. закладено парк імені Борщова І. Г., де були висаджені 670 саджанців дерев і кущів. Вже сьогодні ці саджанці пустили дужі корені, потягнулися до сонця, а в перспективі зашелестять великим парком та будуть радувати око жителів і гостей села.

У 2013 р. працівники НПП прибрали могилу вченого та обсадили квітами, а в день його народження (31 липня) серед жителів та гостей парку були розповсюджені буклети, сторінки якого коротенько розповідають про робочі моменти життя І. Г. Борщова та його наукові праці.

Ілля Григорович – систематик живої природи. Він одним із перших у російській літературі ввів картографічне представлення ареалів, вперше наніс на карту ареали 66 рослин. Є автором назв ряду ботанічних таксонів. У ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «I. G. Borshch.». Із 1865 року до самої смерті він працював в Україні на кафедрі ботаніки в університеті Святого Володимира.

Ним опубліковані такі наукові праці:

1. Матеріали для флори водоростей Чернігівської губернії // Записки Київського суспільства дослідників природи, Т. I. 1870. Стор. 44-55

2.  Пресноводные бациллярии Юго-Западной России, преимущественно губерний Киевской, Черниговской и Полтавской. Киев, 1873 (параллельно на русском и немецком языках)

3.  О решетчатых паренхиматических элементах первичной коры Ceropegiae aphyllae etc. // Университетские известия, Киев, 1867

4.  Материалы для ботанической географии Арало-Каспийского края // Записки Императорской Академии наук. 1865. № 1. Приложение к 7-му тому.

 

Фахівець Мезинського НПП

Хмель Л. Г.

Розкопки Рихлівського монастиря

З 26 липня на території Свято-Миколаївського Пустинно-Рихлівського монастиря проходить спільна археологічна експедиція Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка та Мезинського НПП. Експедиція  досліджує рештки архітектурного комплексу монастиря XVII – поч. XX ст. Монастир  офіційно був заснований у 1666 р., але  свою історію розпочав  ще у 20-ті роки XVII  ст. з невеличкого скита у глухому лісі. За 250  років свого існування монастир став  значним духовним центром регіону з чисельною братією, заможним господарством, виробничим комплексом (майстри, цегляний завод).

У монастирі було збудовано 5 мурованих храмів, центральним з яких був Миколаївський  собор.

Найголовнішою святинею обителі була чудотворна ікона Святителя Миколая, з якою і пов’язують історію виникнення монастиря. Вважається, що саме завдяки цій іконі була зупинена епідемія холери у Коропі у 40 роки XIX ст.

Ліквідований монастир був 20 рр. XX ст. радянською владою. Храми та більшість споруд монастиря були розібрані на будівельний матеріал.

Археологічна експедиція тут вже працює 4 рік. В цьому польовому сезоні основні напрями досліджень археологічної експедиції – рештки фундаменту південно-східної частини Миколаївського собору. Також ведуться дослідження ділянки, де знаходилась надбрамна церква Іоана Предтечі.

Мезинський НПП у дослідженнях Рихлівського монастиря представлений: науковим співробітником Луценком К. П., фахівцем з рекреації Наливайко А. Є. та інженером з рекреаційного благоустрою Подоляко Л. П.

Керівник експедиції  Луценко Р. М

ТЮЛЬПАНОВЕ ДЕРЕВО – У МЕЗИНСЬКОМУ ПАРКУ

До 90-річчя створення Коропського району колекція дерев біля головної садиби Мезинського НПП у с.Свердловка поповнилася новим екзотичним деревом ліріодендроном тюльпановим (Liriodendron tulipifera). Висаджене тюльпанове дерево було привезено з садівничої фірми «Ірбіс», а до неї воно потрапило раніше з Голландії.

У перекладі з латиниці назва дерева означає «дерево-ліра», а тюльпановим його називають за пахучі квіти жовтогарячого кольору, які зовнішнім виглядом нагадують тюльпани. Ці дерева досить незвичайні у багатьох випадках. Так, на кінцях його гілок наприкінці весни розпускається бокаловидні квіти-тюльпани, а листки сидять на довгих черешках та представляють собою трилопатеву листову пластину з усіченою центральною часткою. Сама рослина є близькою родичкою магнолії.

З точки зору біології, ліріодендрон тюльпановий – це велике дерево з широкою пірамідальною кроною, сягає 25-35 метрів заввишки і 15-20 метрів завширшки. У неї світло-зелений приємний колір листя влітку, змінюється на не менш красивий золотисто-жовтий восени. Коли опадає листя, на дереві з’являються плоди у формі ялинової шишки розміром до 7,5 см. Кора у рослини світла, гілки бурі і при надломі виділяють приємний аромат.

Тюльпанові дерева практично не вражаються шкідниками і хворобами, хоча на відміну від інших, вони крихкі. Здатні переносити морози, але не сильні. Так, молоді дерева вже при – 20 °С можуть примерзнути й затримати цвітіння на кілька років, потребують укриття, а дорослі ліріодендрони витримують пониження до –25 °С і короткочасні –30 °С.

Дерево-ліра дуже добре уживається з іншими рослинами, а також витримує спеку. Це одне із найкращих варіантів паркових дерев. Дерево робить велику шатроподібну крону, яка може влітку захищати людей від сонця.

На батьківщині, у Північній Америці, тюльпанове дерево може виростати до 60 метрів, але у наших умовах виростає до 40 метрів. До України це дерево потрапило у 1900 році, воно є досить довговічним, зокрема у наукових джерелах описують, що дерево живе близько 500 років.

 

Начальник відділу науки Мезинського НПП

Ю.О. Карпенко

Миколаївський ярмарок 2013

Чудовий день липневий,

Сонце щедро сяє,

Коропщина тринадцятий

Ярмарок справляє.

 

27 липня 2013 р. у смт. Короп вже вкотре відбувся традиційний Миколаївський ярмарок, який за багато років свого існування, встиг стати своєрідною візитівкою Коропського району, адже на Миколаївський ярмарок з’їжджаються всі громади та гості з багатьох районів Чернігівської області та обласного центру.

Традиція ярмаркування відродилася в 2001 р. (у XVIІІ-XIX століттях тут шумувало по три – чотири ярмарки на рік).

Розпочалося ярмаркове дійство урочистим богослужінням в Успенському храмі, присвячене 1025-річчю хрещення Русі.

Потім  відбувся святковий костюмований парад персонажів й видатних земляків Коропщини та карнавальне проходження територіальних громад підприємств і організацій району. Цього року переможцями стали громади сіл Мезин та Свердловка, які відтворили  первіснообщинний лад, який панував на славній Мезинській землі ще 20 тис. р. тому.

Також на ярмарку була представлена і самобутність Коропщини у стилізованих національних подвір’ях та світлицях, у барвистих рушниках і вишиванках, різьблених меблях, солом’яних брилях і корзинах, бочках і діжечках, косах, граблях, дугах, човнах, картинах та свищиках. Поряд із національними подвір’ями розмістилися майстри декоративно-ужиткового мистецтва Чернігівщини, які презентували свої неповторні вироби з дерева та глини.

Найбільше до вподоби гостям ярмарки Миколаївські гостини в куренях, ігри, забави, змагання на ярмаркових майданчиках, фестиваль рибних страв «Як у Коропі коропа їли»  та гала-концерт.

Також щорічно на ярмарку свою експозицію представляє Мезинський національний природний парк, яка містить  інформаційний банер з матеріалами про парк, сувенірну продукцію нашої установи. Цього річ відвідувачів ми приваблювали посмакувати запашним чаєм з лікарських трав, медом, грушами. А ще гості ярмарки мали змогу виграти в лотерею  безкоштовні екскурсії територією НПП, отримати на згадку друковане видання про парк або ж сувенір.

Святкова ярмаркова програма завершилася музикально-розважальним шоу «Ярмаркова ніч 2013». А справжньою окрасою цієї ночі став святковий феєрверк та танцювальна програма з надзвичайно видовищним фаєр-шоу.

Тут було весело і цікаво всім і великим, і малим!!!

 

            Провідний фахівець з рекреації Мезинського НПП

Наливайко А.Є.