Діти, як ніхто інший чекають різдвяно-новорічних свят. Тому й вирішили ми порадувати їх трохи та провести для своїх гуртківців освітньо-виховний захід «Різдвяні вихідні у парку: готуємо різдвяний пряник».
Використали два варіанти випічки: пісну та здобну, приготували білкову та пудрову глазур. І створили солодкі смаколики для своєї родини. А ще повторили колядки. Святкуйте і смакуйте з радістю!
Важко уявити собі націю без мови, культури та національних традицій. Від покоління до покоління передавали українці свій світогляд та вірування за допомогою обрядів та звичаїв. Проте різноманітні заборони, голодомор, репресії призвели до того, що деякі стародавні, самобутні традиції нашого народу опинились на межі забуття і потребують відродження.
Однією з таких традицій є виготовлення різдвяного дідуха. Традиція ставити ялинку на різдвяні свята з’явилася у нас у 16 ст., а популярності набула взагалі аж у 19 ст. А до того часу наші предки на Різдво на покуті, поруч з кутею та узваром, ставили дідуха – сніп з колосків жита чи пшениці.
«Дідух в хату – біда з хати» – так говорив господар дому, коли на Святвечір заносив оберемок з колосками до хати.
«Дідух в хату – біда з хати» – під такою назвою відбувся і майстер-клас з виготовлення дідуха, який фахівці з екологічної освіти Мезинського НПП провели для учнів Деснянської гімназії.
Як і належить, дідуха виготовили з 12 пучків (символізують 12 місяців), які склали в 4 яруси (відповідно до пір року). В кожному такому пучку повинно бути не менше 7 колосків, а краще більше, але кратне семи, оскільки у тижні сім днів. Прикрасили дідуха сухоцвітами та цмином, або як його ще називають безсмертником – символом здоров’я та довголіття.
Наші предки вірили, що чим пишніший та гарніший дідух, тим більше буде в домі достатку та добра. Тому й вплітали до колосків різні лікарські трави, а згодом стали прикрашати ще й стрічками.
Виготовляли дідуха всі разом, щоб як міцним був кожен рід, так міцним був і наш народ. Адже дідух це не лише прадавній символ Різдва, це символ зв’язку між поколіннями, символ достатку, добробуту, символ неперервності життя.
Відроджуймо та шануймо свої українські традиції, саме в них захована наша духовна сила та ідентичність.
Марина Усок,
провідний фахівець з екологічної освіти
25 кг кришечок відправлено в рамках проєкту “Крила”
Мезинський парк разом з учнівською молоддю зібрали і відправили три мішки кришечок на вторинну переробку в рамках проєкту «Крила», отримані кошти будуть перераховані на закупівлю БПЛА українського виробництва для підрозділів ЗСУ.
Не зупиняємося, продовжуємо збір. Нагадуємо, що приймаються тільки кришечки від харчових продуктів – води, газованих напоїв, соків, молока, йогуртів тощо. Кришечки можуть бути будь-якого розміру, але мають бути обов’язково чистими.
Працюємо далі для збереження довкілля та допомогаємо ЗСУ.
Лариса Подоляко, пр. фах. з екоосвіти Мензинського НПП