Мезинський національний природний парк

Ніколи не минеться мода на хустки.

Бабусі дістають зі скрині

Барвисті, ніби кольорові пелюстки,

  Як символ – оберіг, святині.

 

     7 грудня – Всесвітній день української хустки. Якщо вишиванка –  це український генетичний код, то хустина – оберіг та символ життя, пам’ять роду, його святиня. Споконвіку українки носили хустку, яка символізувала любов та свободу, вірність традиціям і патріотизм.

    Здавна на українських землях хустка була не просто обов’язковим головним убором для заміжніх жінок, а й особливим сакральним предметом, реліквією, що передавалась із покоління в покоління. На ній поєднані стримані кольори та витончені малюнки, яскраві барви та ніжні візерунки, що підкреслюють ніжність та вишуканість українських жінок, їх природну красу. Хустка — жіночний аксесуар, який є символом багатовікових традицій українського народу та має свою власну історію. Зараз хустина виступає у якості гарного аксесуару, що вдало доповнює образ. Тож, хай цей яскравий  оригінальний аксесуар займе достойне місце в гардеробі кожної жінки, дівчини. Завжди підкреслює неповторний шарм, романтичність, витонченість її власниці і належність до незалежної держави – України.

     Хустка і сьогодні є найкращим подарунком, що гріє душу, лікує рани, плекає віру та світлу надію на мир та нашу спільну Перемогу над лютим ворогом. Слава нашим ЗСУ!

     

З нагоди Всесвітнього дня української хустки в філіалі Мезинського музею  організовано виставку «Українська хустка: від оберега до аксесуара».

Відроджуємо, шануємо, популяризуємо…

                              Лариса Подоляко,   заступниця начальника відділу еколого-освітньої роботи та рекреації

       Елемент традиційного національного жіночого одягу представляють у всій його багатогранній красі. Так, працівники Мезинського НПП взяли участь в етно-флешмобі, приуроченому до Всеукраїнського дня української хустки. Приєднуйтесь і Ви!

5 грудня світова спільнота відзначає Всесвітній день ґрунту. Ґрунти – це один з найбільших скарбів, що подарувала нам матінка-природа, бо саме в них відбуваються процеси необхідні для життя всього живого на Землі. Здавалося б, що це багатство дароване нам природою невичерпне. Та, нажаль, сьогодні однією з глобальних проблем, як не дивно, є забруднення ґрунтів, яке проявляється в перевищенні вмісту хімічних речовин у ґрунтах. А найбільшим винуватцем тут є людина з її сьогоднішніми методами господарської діяльності, що призвели до забруднення ґрунту отрутохімікатами, радіоактивними речовинами, різними металами.

Всі ці отруйні речовини насичують рослинність та воду які ми щодня споживаємо. Звідси страшні хвороби, такі як: рак, аутизм, серцево-судинної та нервової систем, ниркова недостатність та інші.

Чергова зустріч працівників Мезинського НПП з покошицькими школярами була присвячена саме цій проблемі. Присутні переглянути мультимедійні файли «Чи можна вважати ґрунт живим», «Забруднення ґрунтів», «Вплив людини на ґрунти» і в черговий раз прийшли до висновку, що у кожної медалі є дві сторони: з одної розвиток технологій (квітучий прорив людини); з іншої – катастрофа, що веде до занедбання нашої домівки.

Сьогодні ми маємо усвідомити, що проблема забруднення ґрунтів призведе до забруднення усього навколишнього середовища.

Провідний фахівець  з екологічної освіти      Едуард Пилипенко