ДО 105 РІЧЧЯ ПОЧАТКУ РОЗКОПОК МЕЗИНСЬКОЇ ПАЛЕОЛІТИЧНОЇ СТОЯНКИ

Мезинський НПП – мальовнича Швейцарія на березі Десни, відомий водночас і як перлина природи Чернігово-Сіверського краю, і як пам’ятка глибоких тисячоліть. Саме тут розташована відома в усьому світі стоянка первісної людини, що є однією з найцікавіших в Україні за виявленими на ній знахідками. 18 жовтня в візит-центрі Мезинського національного природного парку, з нагоди відзначення 105 річниці відкриття Мезинської верхньопалеолітичної стоянки та 83-ліття від дня народження відомого краєзнавця і археолога, засновника Мезинського музею Василя Єлисейовича Куриленка, Мезинський НПП провів молодіжний круглий стіл «Мезинська стоянка: погляд через віки», який вкотре підкреслив актуальність збереження національних надбань. У далекому 1963 р. Шовкопляс писав: «…Важко знайти інші твори палеолітичного мистецтва, які б викликали стільки гарячих дискусій у відношенні їх розшифровки і не ставали від цього більше ясними і менше загадковими…». І справді Мезинська стоянка відкрила світу музичні ударні інструменти, сюди ж до звучних інструментів відноситься «шумлячий» мезинський набірний браслет, свого типу своєрідний кастаньєт, які поки що є першими свідченнями про наявність танцю в палеоліті Східної Європи. На сьогодні науково-дослідна діяльність Мезинського НПП також включає історичні, археологічні та етнографічні дослідження його території, адже лише на Коропщині відомі 6 палеолітичних стоянок, проте не всі вони придатні для розкопок. Тож метою заходу була презентація відомостей про Мезинську палеолітичну стоянку (18 тис. до н. е.) як національне надбання, а також обговорення сучасних досліджень на території парку. Відкрила засідання вступним словом-привітанням директор Мезинського НПП Ніна Василівна Симоненко, яка в загальних рисах окреслила роботу парку, його основні завдання та згадала про особливі моменти з власних спогадів про Мезинську стоянку та розвиток музею. У роботі круглого столу прийняли участь: Карпенко Юрій Олександрович, к. б. н., доцент, зав. кафедри екології Чернігівського НПУ імені Т.Г.Шевченка; Ступак Дмитро Вікторович, молодший науковий співробітник відділу археології кам’яного віку Інституту археології НАН України, керівник Деснянської палеолітичної експедиції; Луценко Роман Миколайович, старший науковий співробітник Інституту історії, етнології та правознавства ім. О.М. Лазаревського, Чернігівський НПУ ім. Т.Г. Шевченка; Ярошенко Олег Миколайович, молодший науковий співробітник Інституту історії, етнології та правознавства ім. О.М. Лазаревського, Чернігівський НПУ ім. Т.Г. Шевченка; Кравченко Роман Анатолійович, студент магістратури історико-юридичного факультету Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя; фахівці Мезинського археологічного науково-дослідного музею ім. В.Є.Куриленка; фахівці відділу науки, екоосвіти та рекреації Мезинського НПП; студенти історичного, хіміко-біологічного факультетів Чернігівського НПУ ім. Т.Г.Шевченка; старшокласники Свердловської ЗОШ І-ІІІ ст. На круглому столі було проінформовано про: • Внесок П. М. Добровольського в дослідження Мезинської палеолітичної стоянки; • В. Є. Куриленко – відомий в Придеснянському краї дослідник, краєзнавець; • Археологічні дослідження в с. Бужанка; • Дослідження фундаментів Миколаївського собору Рихлівського монастиря та підземні об’єкти на території Рихлівського монастиря; • Пам’ятки історії та культури на території Мезинського НПП; • Історію дослідження городища Хотинське; • Палеогеографічні дослідження території Мезинського НПП; • Етнографічні дослідження на території Мезинського НПП. В ході проведення круглого столу було випущено спецвипуск вісника «Мезинський край», проведено екскурсію-практикум в Мезинському археологічному музеї імені В.Є.Куриленка, біля музею учасниками заходу висаджено дерево гінкго дволопатеве (дольодовиковий реліктовий вид ). Як висновок проведення круглого столу, начальник відділу науки, екоосвіти та рекреації Мезинського НПП Карпенко Ю.О. підкреслив основні пріоритети та результати проведення щорічних науково-дослідних робіт, які проводяться на території парку, в напрямах біологія, екологія, ландшафтознавство, історія, археологія, краєзнавство ін. За результатами роботи молодіжного круглого столу буде опублікований збірник статей та матеріалів, ознайомитися із яким можна буде на сайті НПП.

 Оргкомітет Мезинського НПП

Поділитися в соціальних мережах

Share to Facebook

ДО 105 РІЧЧЯ ПОЧАТКУ ДОСЛІДЖЕНЬ МЕЗИНСЬКОЇ ПАЛЕОЛІТИЧНОЇ СТОЯНКИ

Мезинське поселення (20 тис. р. до н. е.) є однією з найвизначніших пам’яток світового значення. У 1907 р. на території села Мізин (Чернігівщина) було виявлено поселення кроманьйонців доби пізнього палеоліту. Її сенсаційні розкопки були розпочаті в 1908 р петербургським вченим Ф.К. Вовком, а український археолог І.Г. Шовкопляс завершив у 1961 р.

У далекому 1963 р. Шовкопляс писав: «… Важко знайти інші твори палеолітичного мистецтва, які б викликали стільки гарячих дискусій у відношенні їх роз шифровки і не ставали від цього більше ясними і менше загадковими…». І справді Мезинська стоянка відкрила світу музичні ударні інструменти,  сюди ж до звучних інструментів відноситься «шумлячий» мезинський набірний браслет, свого типу своєрідний кастаньєт, які поки що є першими свідченнями про наявність танцю в палеоліті Східної Європи.

Що таке колесо або горщик першопоселенці Мізина ще не знали, але по лінії виживання в прильдовикових умовах, у високохудожньому мистецтві вони досягли дивних успіхів, які й прославили Мезинську стоянку. Так крім побутових і господарських споруд, на стоянці були знайдені оригінальні високохудожні вироби з бивнів мамонта: скульптури-ідоли, стилізовані жіночі статуетки, фігурки тварин, браслети. Вони прикрашені найдавнішим у світі орнаментом – меандром та іншими різьбленими орнаментами, що вражають своєю досконалістю й витонченістю. Геометричні орнаменти, виконані червоною вохрою і глибокою різьбою на кістках мамонта, являють значний науковий інтерес як ранні паростки цивілізації.

З 1965 р. на місці стоянки доби палеоліту діє Мезинський народний археологічний науково-дослідний музей, створений на голому ентузіазмі, без будь-якої матеріальної підтримки з боку держави Куриленко Василем Єлисейовичем – археологом, краєзнавцем і незмінним директором упродовж 46 р.

У 2008 р. музей увійшов до складу Мезинського національного природного парку, в адміністративному приміщенні якого до 100-річчя відкриття Мезинської палеолітичної стоянки засновано  філію музею.

Згідно рішення НТР Мезинського НПП № 4 від 26 серпня 2011 р., за згодою Головного управління культури, туризму і охорони культурної спадщини облдержадміністрації, Мезинському археологічному музею присвоєно ім’я його засновника В. Є. Куриленка.

Поряд з Мезинським музеєм можна побачити музеїфікований шурф розкопу глибиною понад 6 м., в якому у 2007 р. було знайдено велику кількість експонатів, представлених зараз у музеї.

Велика кількість археологічних знахідок не могла розміститися в приміщенні старого музею, тому знайдені в цих краях артефакти розмістили по колекціях: у Музеї демонструються переважно «місцеві», а в Філіалі – знахідки, виявлені на прилеглих територіях. До першого 5-річного ювілею парку у філіалі Мезинського музею була відкрита експозиція «Діорама фрагментів суспільного життя первісної людини території Мезинського НПП», яка яскраво відтворює етнічні особливості використання та збереження природних ресурсів первісною людиною, стиль життя доби палеоліту – найдавнішого і найдовшого періоду в історії людства (1млн р. тому-XI тис. до н. е.) на території Мезина. Також тут експонуються коропські кахлі XVI –XIXст., кахлі з кріпосного театру відомих поміщиків Забіл, речі Ушівської фарфоро-фаянсової фабрики Савицьких XIX ст., посуд майстерні Пузиря.

Кожного року музей відвідують близько трьох тисяч туристів. Змістовні екскурсії дуже подобаються відвідувачам Музею, адже вони несуть  багато нової та цікавої інформації про історію нашого краю і вдячні екскурсанти повертаються на древні береги Десни  знову й знову.

Цієї осені Мезинський НПП, з нагоди відзначення 105 річниці відкриття Мезинської палеолітичної стоянки та 83-ліття від дня народження відомого краєзнавця і археолога, засновника Мезинського археологічного науково-дослідного музею Василя Єлисейовича Куриленка, проводитиме молодіжний круглий стіл «Мезинська  стоянка: погляд через віки», який відбудеться в жовтні 2013 р. у візит-центрі НПП (с. Свердловка Коропського р-ну Чернігівської обл.). Запрошує всіх кого цікавить дана тематика прийняти участь як учасник або ж як слухач.

Запрошення на круглий стіл

Відділ науки, екоосвіти та рекреації

Поділитися в соціальних мережах

Share to Facebook

В МЕЗИНСЬКОМУ ПАРКУ МАГНОЛІЇ КВІТУЮТЬ ДВІЧІ НА РІК

Серед колекції дерев біля центрального офісу Мезинського НПП зростають екзотичні види та гібриди магнолій, зокрема магнолія Суланжа та магнолія Лебнера. Вони були висаджені ще у 2007 році під час закладання дендрарію біля офісу парку у Свердловці.

У середині серпня цього року у 2 дерев магнолії Суланжа спостерігається вторинне квітування. Великі пурпурові та блідо-фіолетові квітки радують око співробітників та гостей парку. Це явище не можна назвати аномальним, але воно є цікавим з точки зору біології та певною відповіддю рослин та кліматичні зміни, які спричинені погодними умовами. Так, надмірно спекотний початок літа, прохолодна та волога його середина змінилися новим досить теплим періодом серпня, і на гілках невеликих дерев магнолії Суланжа починають розвиватися квіткові бруньки, що поступово розкриваються.

З наукової точки зору, магнолія Суланжа (Magnolia х soulangeana) є гібридом магнолії оголеної (родом з Японії) та магнолії лілієквіткової (родом з Східного Китаю), який було виведено у Франції у 1820 році. На сьогодні ця магнолія є досить широко культивованою в світі.

Рослина являє собою дерево або чагарник висотою до  5 метрів. Кора стовбура гладка, сіра, гілок – сірувато-коричнева з восковим нальотом, молоді пагони коричнево–оливкові, злегка опушені. Листя велике, оберненояйцеподібної форми. Квітує у травні, до появи листя або одночасно з його розпусканням. Квітки великі, келихоподібні, до 15-20 см у діаметрі, з пелюстками забарвленими від ніжно-рожевого (форма Alexandrina) до темно-пурпурного кольору (форма Rustica Rubra), приємно солодкуватого аромату.

Технологія вирощування магнолій Суланжа в умовах Чернігово-Сіверщини передбачає родючі, помірно зволожені, злегка кислі ґрунти, освітлені, сонячні, захищені від протягів ділянки. Рослини є недостатньо зимостійкими, а тому в холодний період року потребують вкриття кореневої системи та надземної частини листям, тирсою та агротканиною. Дотримання певних агротехнологічних вимог дозволяє з успіхом вирощувати магнолії навіть на території Новгород-Сіверського Полісся, яке за природно-кліматичними умовами є найбільш суворим з поліських регіонів України.

В ландшафтному дизайні деревця магнолії прекрасно виглядають як одиночні або групові посадки на фоні газону, у вигляді алей або у композиціях, прикрашаючи партерний план території. Магнолії Суланжа – це досить цінні рослини для надання екзотичності будь-якому саду.

 

 

Ю.Карпенко, начальник відділу науки Мезинського НПП,

В.Свердлов, провідний фахівець з екологічної освіти Мезинського НПП

Поділитися в соціальних мережах

Share to Facebook

ПОЛЮВАННЯ ВІДКРИТО НЕ ВСЮДИ!!!

У зв’язку з відкриттям 10 серпня в мисливських господарствах сезону полювання на пернату дичину, Відділ державної охорони Мезинського НПП нагадує, що згідно ЗУ «Про Природно-заповідний фонд України» на території НПП всілякого роду полювання ЗАБОРОНЕНЕ.

У зв’язку з цим по території парку проводитимуться посилені рейдові перевірки та патрулювання, щодо дотримання природоохоронного законодавства. Порушники будуть притягнуті до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Шановні мисливці! Звертаємося до вас із проханням свідомо ставитися до діючих вимог чинного законодавства та режиму використання території Мезинського НПП.

 

Відділ державної охорони Мезинського НПП

Поділитися в соціальних мережах

Share to Facebook

Посилено відповідальність за порушення законодавства про ПЗФ

Штрафи за незаконну вирубку дерев, знищення диких тварин і птахів, забруднення земель зростуть у середньому в п’ять разів.

Постанова “Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди від порушень законодавства про природно-заповідний фонд” була ухвалена 24 липня 2013 р. на засіданні Кабміну. Документ розроблений Міністерством екології та природних ресурсів. Він скасовує аналогічну постанову від 1998р. і значно збільшує штрафи за знищення флори і фауни, засмічення територій і несанкціонований в’їзд транспорту в заповідники і заказники.

“Підвищення штрафів посилить схоронність природно-заповідного фонду і збільшить надходження до бюджету”, – повідомив директор департаменту заповідної справи МінекологіїВіктор Канцурак. Об’єктів природно-заповідного фонду – заповідників, заказників, ландшафтних парків – в Україні налічується 7600. Їх площа складає близько 7% загальної території країни.

В Мезинському НПП, згідно зонування території, заповідна зона складає 2,5 тис. га. Стан природоохоронних об’єктів контролює Служба державної охорони природно-заповідного фонду України і Державна екологічна інспекція.

Так, лише в 2012 р. працівниками служби державної охорони Мезинського НПП, при  проведенні щоденних патрулюваннь території парку, щодо дотримання громадянами вимог природоохоронного законодавства на території Мезинського НПП,по фактах порушення природоохоронного законодавства було видано 15 приписів, складено 81 протокол  і  64 акти про вилучення знарядь незаконного добування природних ресурсів. Всі протоколи  передані на розгляд до Коропського районного суду в Чернігівській області. По 55 з них вже винесено постанови: 2 усних попередження, 7 протоколів повернуті судом  (порушники надали неправдиві особисті дані), по 46  протоколах на порушників накладено штрафів на суму 7613  грн. загальний розмір заподіяної державі шкоди складає 55000 грн.

Детальніше про зміни тут: http://www.menr.gov.ua/content/article/12773

Поділитися в соціальних мережах

Share to Facebook