45 РОКІВ НА ВИВЧЕННЯ ЖИВОЇ ПРИРОДИ

На території Мезинського НПП, а саме в селі Будище Коропського р-ну знаходиться могила видатного російського ботаніка Іллі Григоровича Борщова (1833-1878). У 1958 році Київським університетом на могилі вченого встановлено пам’ятник.

Цього року виповнилося 180 р. з дня його народження та 135 р. з дати смерті. До таких пам’ятних дат працівниками парку ще в минулому році організовані заходи щодо вшанування пам’яті видатного ботаніка. Так весною 2012 р. у с. Будище, біля могили вченого, спільно з сільською радою та учнями Оболонської ЗОШ І-ІІІ ст. закладено парк імені Борщова І. Г., де були висаджені 670 саджанців дерев і кущів. Вже сьогодні ці саджанці пустили дужі корені, потягнулися до сонця, а в перспективі зашелестять великим парком та будуть радувати око жителів і гостей села.

У 2013 р. працівники НПП прибрали могилу вченого та обсадили квітами, а в день його народження (31 липня) серед жителів та гостей парку були розповсюджені буклети, сторінки якого коротенько розповідають про робочі моменти життя І. Г. Борщова та його наукові праці.

Ілля Григорович – систематик живої природи. Він одним із перших у російській літературі ввів картографічне представлення ареалів, вперше наніс на карту ареали 66 рослин. Є автором назв ряду ботанічних таксонів. У ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «I. G. Borshch.». Із 1865 року до самої смерті він працював в Україні на кафедрі ботаніки в університеті Святого Володимира.

Ним опубліковані такі наукові праці:

1. Матеріали для флори водоростей Чернігівської губернії // Записки Київського суспільства дослідників природи, Т. I. 1870. Стор. 44-55

2.  Пресноводные бациллярии Юго-Западной России, преимущественно губерний Киевской, Черниговской и Полтавской. Киев, 1873 (параллельно на русском и немецком языках)

3.  О решетчатых паренхиматических элементах первичной коры Ceropegiae aphyllae etc. // Университетские известия, Киев, 1867

4.  Материалы для ботанической географии Арало-Каспийского края // Записки Императорской Академии наук. 1865. № 1. Приложение к 7-му тому.

 

Фахівець Мезинського НПП

Хмель Л. Г.

Поділитися в соціальних мережах

Share to Facebook

Розкопки Рихлівського монастиря

З 26 липня на території Свято-Миколаївського Пустинно-Рихлівського монастиря проходить спільна археологічна експедиція Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка та Мезинського НПП. Експедиція  досліджує рештки архітектурного комплексу монастиря XVII – поч. XX ст. Монастир  офіційно був заснований у 1666 р., але  свою історію розпочав  ще у 20-ті роки XVII  ст. з невеличкого скита у глухому лісі. За 250  років свого існування монастир став  значним духовним центром регіону з чисельною братією, заможним господарством, виробничим комплексом (майстри, цегляний завод).

У монастирі було збудовано 5 мурованих храмів, центральним з яких був Миколаївський  собор.

Найголовнішою святинею обителі була чудотворна ікона Святителя Миколая, з якою і пов’язують історію виникнення монастиря. Вважається, що саме завдяки цій іконі була зупинена епідемія холери у Коропі у 40 роки XIX ст.

Ліквідований монастир був 20 рр. XX ст. радянською владою. Храми та більшість споруд монастиря були розібрані на будівельний матеріал.

Археологічна експедиція тут вже працює 4 рік. В цьому польовому сезоні основні напрями досліджень археологічної експедиції – рештки фундаменту південно-східної частини Миколаївського собору. Також ведуться дослідження ділянки, де знаходилась надбрамна церква Іоана Предтечі.

Мезинський НПП у дослідженнях Рихлівського монастиря представлений: науковим співробітником Луценком К. П., фахівцем з рекреації Наливайко А. Є. та інженером з рекреаційного благоустрою Подоляко Л. П.

Керівник експедиції  Луценко Р. М

Поділитися в соціальних мережах

Share to Facebook

ТЮЛЬПАНОВЕ ДЕРЕВО – У МЕЗИНСЬКОМУ ПАРКУ

До 90-річчя створення Коропського району колекція дерев біля головної садиби Мезинського НПП у с.Свердловка поповнилася новим екзотичним деревом ліріодендроном тюльпановим (Liriodendron tulipifera). Висаджене тюльпанове дерево було привезено з садівничої фірми «Ірбіс», а до неї воно потрапило раніше з Голландії.

У перекладі з латиниці назва дерева означає «дерево-ліра», а тюльпановим його називають за пахучі квіти жовтогарячого кольору, які зовнішнім виглядом нагадують тюльпани. Ці дерева досить незвичайні у багатьох випадках. Так, на кінцях його гілок наприкінці весни розпускається бокаловидні квіти-тюльпани, а листки сидять на довгих черешках та представляють собою трилопатеву листову пластину з усіченою центральною часткою. Сама рослина є близькою родичкою магнолії.

З точки зору біології, ліріодендрон тюльпановий – це велике дерево з широкою пірамідальною кроною, сягає 25-35 метрів заввишки і 15-20 метрів завширшки. У неї світло-зелений приємний колір листя влітку, змінюється на не менш красивий золотисто-жовтий восени. Коли опадає листя, на дереві з’являються плоди у формі ялинової шишки розміром до 7,5 см. Кора у рослини світла, гілки бурі і при надломі виділяють приємний аромат.

Тюльпанові дерева практично не вражаються шкідниками і хворобами, хоча на відміну від інших, вони крихкі. Здатні переносити морози, але не сильні. Так, молоді дерева вже при – 20 °С можуть примерзнути й затримати цвітіння на кілька років, потребують укриття, а дорослі ліріодендрони витримують пониження до –25 °С і короткочасні –30 °С.

Дерево-ліра дуже добре уживається з іншими рослинами, а також витримує спеку. Це одне із найкращих варіантів паркових дерев. Дерево робить велику шатроподібну крону, яка може влітку захищати людей від сонця.

На батьківщині, у Північній Америці, тюльпанове дерево може виростати до 60 метрів, але у наших умовах виростає до 40 метрів. До України це дерево потрапило у 1900 році, воно є досить довговічним, зокрема у наукових джерелах описують, що дерево живе близько 500 років.

 

Начальник відділу науки Мезинського НПП

Ю.О. Карпенко

Поділитися в соціальних мережах

Share to Facebook

Миколаївський ярмарок 2013

Чудовий день липневий,

Сонце щедро сяє,

Коропщина тринадцятий

Ярмарок справляє.

 

27 липня 2013 р. у смт. Короп вже вкотре відбувся традиційний Миколаївський ярмарок, який за багато років свого існування, встиг стати своєрідною візитівкою Коропського району, адже на Миколаївський ярмарок з’їжджаються всі громади та гості з багатьох районів Чернігівської області та обласного центру.

Традиція ярмаркування відродилася в 2001 р. (у XVIІІ-XIX століттях тут шумувало по три – чотири ярмарки на рік).

Розпочалося ярмаркове дійство урочистим богослужінням в Успенському храмі, присвячене 1025-річчю хрещення Русі.

Потім  відбувся святковий костюмований парад персонажів й видатних земляків Коропщини та карнавальне проходження територіальних громад підприємств і організацій району. Цього року переможцями стали громади сіл Мезин та Свердловка, які відтворили  первіснообщинний лад, який панував на славній Мезинській землі ще 20 тис. р. тому.

Також на ярмарку була представлена і самобутність Коропщини у стилізованих національних подвір’ях та світлицях, у барвистих рушниках і вишиванках, різьблених меблях, солом’яних брилях і корзинах, бочках і діжечках, косах, граблях, дугах, човнах, картинах та свищиках. Поряд із національними подвір’ями розмістилися майстри декоративно-ужиткового мистецтва Чернігівщини, які презентували свої неповторні вироби з дерева та глини.

Найбільше до вподоби гостям ярмарки Миколаївські гостини в куренях, ігри, забави, змагання на ярмаркових майданчиках, фестиваль рибних страв «Як у Коропі коропа їли»  та гала-концерт.

Також щорічно на ярмарку свою експозицію представляє Мезинський національний природний парк, яка містить  інформаційний банер з матеріалами про парк, сувенірну продукцію нашої установи. Цього річ відвідувачів ми приваблювали посмакувати запашним чаєм з лікарських трав, медом, грушами. А ще гості ярмарки мали змогу виграти в лотерею  безкоштовні екскурсії територією НПП, отримати на згадку друковане видання про парк або ж сувенір.

Святкова ярмаркова програма завершилася музикально-розважальним шоу «Ярмаркова ніч 2013». А справжньою окрасою цієї ночі став святковий феєрверк та танцювальна програма з надзвичайно видовищним фаєр-шоу.

Тут було весело і цікаво всім і великим, і малим!!!

 

            Провідний фахівець з рекреації Мезинського НПП

Наливайко А.Є.

Поділитися в соціальних мережах

Share to Facebook

Дуб Мазепи

Кожне старе дерево – це завжди особистість.

М. Пришвин

 

Наші ліси – це справжні оазиси здоров’я, де кожна деревна порода – не лише унікальний творець, а ще й охоронець природи та життя людського. Бо має свою біографію, свою історію, свою “терапію” – той лікувально-профілактичний потенціал, який безпосередньо слугує людині в нинішніх і майбутніх поколіннях.

Серед біорізноманіття деревних порід Чернігівщини дуб звичайний – один із найцінніших лісоутворювальних порід. Як потрапляєш у такий ліс, то захоплюєшся багатством флористичного складу. Крім основної породи – дуба звичайного (патріарху лісу, символу величі і довголіття), бачимо клен гостролистий, липу серцелисту, граб звичайний.

Мезинський НПП займає площу близько 32 тис. га. Його територія розташована на Придеснянській вододільній височині в межах Коропського р-ну Чернігівської обл.

Корінні дубові, кленово-липово-дубові, липово-дубові ліси зосереджені в центральній частині НПП, зокрема в урочищах Великий ліс та Вишенська дача. На території Вишенської дачі на початку 1980-х рр. корінні ценози займали близько 75%. З них на дубові припадало 60%, а на липово-дубові та кленово-липово-дубові – 15% площі цих лісів.

Одним із головних обґрунтувань створення Мезинського НПП стала охорона і збереження природних комплексів нагірних дібров правого крутого берега  р. Десна. Саме у цій зоні зростають залишки корінних типів лісу  –  свіжі та вологі дубово-ясенево-липові сугрудки та діброви. Залишки таких природних комплексів входять до складу заповідної зони парку у формі лісових та ландшафтних заказників.

На території Мезинського НПП лише в околицях с. Рихли знаходиться 16 старовинних дубів (Дуплистий дуб, Дуб бажань, Рогатий дуб) середній вік яких понад 400-500 р. Їх велична краса викликає захоплення у кожного.

Певна увага до старих дерев пояснюється також їх значенням як свідків і певних віх історії, від епохи язичництва та поклоніння деревам як тотемам і храмам до епохи Просвітництва, яка надихала на творчість і свободу, від княжих часів до розквіту козацької держави. Вони виступають своєрідними коріннями нації, що мають велике екологічне, естетичне, патріотичне та меморіальне значення.

25 липня працівники Мезинського НПП облаштували територію біля одного з таких величних дубів, що стоїть мовчазним свідком подій Північної війни поблизу с. Мезин. Цьому дубу близько 500 років. Такі багатовікові дерева є живими свідками різних історичних подій, вони пов’язані з багатьма історичними постатями, народними переказами, легендами та спогадами. Щодо нашого дуба, то зберігся переказ про те як біля нього в роки Північної війни (1700-1721рр.) відпочивала армія шведського короля Карла ХІІ та гетьмана І. Мазепи. І справді історичні джерела свідчать, що восени 1708 р. біля с. Свердловка відбулася переправа шведської армії (урочище й досі має назву Шведівщина»).

Дуб є символом України. Старі дуби охороняються у нас як пам’ятки природи. Знаходячись під дубом – свідком сивої давнини – мимоволі замислюєшся, яка ж снага до життя закладена в ньому.

І як же приємно в літню спеку під кроною зеленого дуба посидіти і знайти спокій, хоч на короткий час, повернувши себе своїм витокам.

Така можливість є! Прогулянка екологічною стежкою «Від порому до порому» ознайомить вас із найпотаємнішими куточками природного багатства Мезинського національного природного парку. Варто лише завітати до нас.

Щодо основних заходів охорони таких дерев, то вони полягають у вирубці чагарників в зоні їх алеї, обрізуванні старих гілок, діагностиці та візуальному огляді, підсаджуванні молодих на місце старих, загиблих та обмеження антропогенного навантаження на прилеглі території.

Провідний фахівець з рекреації Мезинського НПП

А.Є. Наливайко

 

Поділитися в соціальних мережах

Share to Facebook