Моніторинг яружно-балкової мережі НПП

              29 серпня науковцями Мезинського НПП проводилися дослідження яружно-балкових комплексів (околиці села Радичів) з фіксуванням розмірів та визначенням стадії розвитку і заростання.
            За характером рельєфу правобережна частина НПП являє собою еродовану височину – Наддеснянську вододільну рівнину. Поверхня рівнини характеризується високою вертикальною та горизонтальною розчленованістю рельєфу. Вододільна рівнина у прибережній смузі розчленована складною яружно-балковою мережею. Активний розвиток ерозійних процесів тут обумовлений близькістю глибокого місцевого базису ерозії та легкою розмиваємістю поверхневих порід. Густота яружно-балкової мережі сягає 1-1,2 км/км2. Характерною особливістю її розвитку є багатократна розгалуженість.
           Дослідження зафіксували особливості формування та функціонування ландшафтних комплексів. Рослинний покрив тут представлений переважно протиерозійними насадженнями, які захищають схили від змиву і руйнування.
Серед негативних фізико-географічних процесів слід звернути увагу на формування, місцями, нових ерозійних форм (нових улоговин, осипання схилів раніше утворених).
        На схилах більш інтенсивно почали розвиватися мохові та рудеральні трав’яні асоціації, що явно вказує на дигресію фітоценозів. У багатьох випадках у створених протиерозійних насадженнях, які були обваловані водозатримуючими та водовідводящими валами, утворилися потужні розмиви на схилах  балок. Вони поступово перетворюються у нові відвершки ярів. У даному випадку природа відновлює дію закону збереження речовини та енергії. В тих місцях, де закінчуються вали утворюються нові яри.

Олександр Яковенко, начальник відділу
еколого-освітньої роботи та рекреації

Фотовиставка «Види кажанів, що мешкають на території Мезинського НПП»

      Однією із найбільш незвичайних природоохоронних дат є Міжнародна ніч кажанів, яку відзначають в останні повні вихідні серпня.
      Рукокрилі – одна з найуразливіших груп ссавців.  Кажани зустрічаються всюди, крім полярних районів і високогір’я. І всі вони безпечні. Винятком є кажани-вампіри з великими гострими зубами, що мешкають в Латинській Америці і харчуються кров’ю дрібних гризунів, птахів, а зрідка – і домашньої худоби. Що стосується кажанів, що поширені на території в Україні і загалом в Європі, то боятися їх не варто — всі вони  комахоїдні тварини. Кажани – дивовижні ссавці, які оволоділи мистецтвом польоту та ведуть нічний спосіб життя, їх зір дуже слабкий і пристосований тільки до темряви. Натомість у кажанів чудово розвинені нюх і слух, які допомагають полювати і орієнтуватися в просторі, а також унікальна здатність до ехолокації.
     

       В рамках проведення щорічної еколого-просвітницької акції щодо збереження європейських популяцій кажанів працівниками  відділів науково-дослідного і еколого-освітньої роботи та рекреації  Мезинського НПП у  візит –центрі організовано фотовиставку –  «Види кажанів, що мешкають на території Мезинського НПП», мета якої підвищення екологічної свідомості населення стосовно важливості збереження кажанів. Під час виставки відвідувачі зможуть ознайомитись із видовим різноманіттям кажанів, їх зовнішнім виглядом, певними особливостями будови, завдяки яким ці тварини пристосувалися до життя, біологією розвитку та ареалом поширення видів.

   Ласкаво просимо! Слава Україні!

                                                             Лариса Подоляко, заступниця начальника відділу еколого-освітньої  роботи та рекреації

Моя країна – Україна

    Любити свою Батьківщину, знати історію, шанувати пам’ять пращурів –означає бути патріотом, берегти та примножувати все те краще, що зберегли для тебе інші. І для цього, перед усім треба бути достойним громадянином своєї держави. Кожен із нас у своєму серці несе маленький вогник гордості за те, що ми українці, що ми народились на цій прекрасній землі, єдиній і неповторній.

   

До Дня незалежності України для дітей села Мезин було проведено пізнавальну гру вікторину «Знаю Україну – Героїв знаю». Учасники показували свої знання з історії, географії та культури рідної держави, відгадували цікаві ребуси.

                                                          Наталія Сіра, директорка Мезинського археологічного  науково-дослідного музею імені В.Є. Куриленка