Як зимують птахи?

Ми друзі їх вірні і щирі,

бо ми бережемо повсякчас

пташок, що літають у вирій,

і всіх, хто зимує у нас

             Саме під таким девізом у візит-центрі Мезинського НПП для учнів Деснянської ЗОШ І-ІІІ ст. відбулося екологічне свято “День зимуючих птахів». Захід був насиченим та цікавим, об’єднав зусилля усіх, хто дбає про птахів. Учні переглянули презентацію про зимуючих птахів, припала до душі проведена вікторина «Чи знаєте ви птахів?». Всі отримали позитивні емоції, а найактивніші учасники – призи. Також, учні отримали нові знання про зимуючих птахів нашої місцевості.
         

З настанням зими видовий склад птахів, які нас оточують, суттєво змінюється. До сезонних міграцій птахів спонукає у першу чергу доступність їжі, а температура та погодні фактори є другорядними: при нормальному харчуванні морози та сніг можна пережити.
           Взимку до населених пунктів стягуються птахи, які гніздяться в їх околицях. Один з прикладів – велика синиця. Це один з найбільш звичайних гніздових птахів наших лісів, але взимку їх важко побачити в глибині лісових масивів. Птахи з сусідніх гніздових ділянок після сезону розмноження збираються в зграйки та починають кочувати у пошуках місць, багатих поживою. Чубатий жайворонок, або посмітюха, також взимку тяжіє до околиць населених пунктів. Особливо після сильних снігопадів їх зграйки можна побачити біля ферм, зерносховищ.
           Скупчення птахів в населених пунктах взимку приваблюють пернатих хижаків. Яструби прилітають сюди з навколишніх лісів. Рідкісні гості з півночі, сапсани, також інколи поселяються на зиму. Цих соколів приваблюють великі будівлі, які є аналогами скель. Між будівлями вони полюють на голубів та інших птахів.
            У місцях, де деревна та чагарникова рослинність межує з відкритими просторами можна зустріти наших найбільш відомих гостей з півночі. Перший з них, це, звісно, снігур, з початком снігопадів їх зграйки воліють триматись на обраних улюблених місцях, далеко не відлітаючи.
          Другий гість з півночі – омелюх. Ці птахи прилітають здалека: їх місця гніздування розташовані у лісах північної тайги та лісотундри. Омелюхи живляться ягодами, на нашій територій найбільш популярними є омела, горобина та калина.
             Ще один масовий зимовий птах – це дрізд-чикотень. Ягоди складають основу зимового раціону і у дрозда-омелюха. Серед дрібних зерноїдних птахів найбільш чисельні по узліссях та перелісках щиглики, які іноді утворюють зграї. Впродовж минулого століття зросла чисельність зимуючих коноплянок, зеленяків. А у заболочених вільшняках взимку тримаються зграйки чижів. Менш чисельні зимові гості – чечітки прилітають з північної тайги та лісотундри та тримаються у вільхових та березових деревостанах. Один з найбільш чисельних гніздових птахів наших лісів, зяблик, взагалі є перелітним птахом, але у невеликій кількості зяблики залишаються на зимівлю по всій території країни. Тримаються вони на околицях населених пунктах, по узліссям, часто разом з вівсянками, в’юрками та синицями. Залишки високих трав з насінням на узліссі приваблюють також сірих куріпок, присутність яких можна помітити по ланцюжкам слідів на снігу.
               Такі скупчення різноманітних птахів на узліссях приваблюють хижаків. Найдрібніший з них – сірий сорокопуд. Цей птах гніздиться на болотах та луках півночі, а зиму частина з них проводить у степовій зоні. Сірі сорокопуди живляться дрібними гризунами та дрібними птахами, інколи наколюючи свою здобич на гілки. На птахів полюють – великий та малий яструби.
            На більшій частині країни зовсім небагато видів птахів пов’язані з відкритими просторами. Серед них зимові гості з тундри – пуночка, рогатий жайворонок. Усі ці види дрібних птахів мають досить довгі крила та сильний політ, що допомагає їм рятуватись від хижаків та долати великі відкриті простори.
           На відкритих просторах взимку тримаються також зимняки, які прилітають до нас з тундри. Ці досить помітні птахи полюють на дрібних гризунів, подовгу ширяють над полями, інколи зависають на одному місці. Часто вони також сидять на стовпах та деревах на узліссі.

Л.Подоляко,

фахівець Мезинського НПП

Залишити відповідь