17 вересня – День народження краєзнавця, археолога і засновника Мезинського археологічного науково-дослідного музею В. Є. Куриленка.

17 вересня 2016 року мав відзначити 82 річницю життя відомий в нашому краї науковець, краєзнавець, засновник і незмінний впродовж 46 років директор Мезинського музею, археолог і художник Василь Єлисейович Куриленко. Саме цей митець доклав максимум зусиль для збереження культурної спадщини нашого краю. 

 ВАСИЛЬ КУРИЛЕНКО митець (презентація)

 Постійні пошуки, самовіддана праця та ентузіазм цього невтомного чоловіка допомогли створити один з найбільших сільських музеїв на теренах України, що зберігає, вивчає, експонує та пропагує оригінальні пам’ятки матеріальної та духовної культури. І сьогодні його дітище носить ім’я свого творця – Мезинський археологічний науково-дослідний музей імені В. Є. Куриленка.

        За 46 років сумлінної праці Василь Єлисейович відкрив і дослідив 24 археологічні культури в заплаві Десни, дешифрував мезенські браслети, дослідив стійбище мисливців на мамонтів, виявив другу Мезинську палеолітичну стоянку Костомахин колодязь, досліджував фабричне містечко панів Савицьких, кріпосний театр Забіл,  досліджував Північну війну в регіоні,відкрив 8 пунктів дніпродонецької культури раніше невідомої на цій території та 58 ямково-гребінцевої доби неоліту. На основі досліджень Куриленко розробив Діаграму заселеності краю від палеоліту до сучасності.

 Завдяки Куриленку в науковий обіг увійшла назва «перед’юхнівська (курилівська) культура», уламки кераміки якої йому вдалося виявити на 29 пунктах. Невідома ще в краї кераміка нагадувала кераміку і бондарихінської, і юхнівської культур, тому і отримала назву «перед’юхнівська». 

Василь Єлисейович постійно тримав тісні контакти з археологами О. М. Мельниковською /Москва/, В. П. Левенком, П. І. Борисковським, З. А. Абрамова /С-Петербург/, академіком  І. Г. Підоплічком, І. Г. Шовкоплясом, Д. Я. Телігіним, Р. В. Терпиловським, директором Інституту археології України І. І. Артеменком, письменниками,мистецтвознавцями. Від них в домашньому архіві зберігається багато листів та книг. Значна кількість неопублікованих праць лежить у музейному архіві, немало їх зникло на руках археологів і в редакціях.


Володимир Пилипець
ФАНАТ
Краєзнавцю Куриленку В.Є

  Його ровесникам багато
І звань, і слави додалось.
А він вивча свій край завзято,
Шукає невідоме щось.

Черіп`я давнини збирає,
Культур розпилених в віках.
Чаклує над первісним краєм
В своїх гіпотезах – думках.

В музеї всякі експонати
Невпинно множаться в числі.
І чемно звуть його фанатом
В окрузі люди на Десні.

В пізнаннях давніх багатенько
Розтратив сил своїх, часу.
Такий Василь є Куриленко,

Митець, закоханий в красу.
І археолог він, і вчений,
Для декого, може, й дивак.
Шукає дивного ковчега,

Не відступається ніяк.
Дізнатись хоче до дрібниці,
Що в цих місцях колись було,
Куди пливла Десни водиця,

Чому назвали так село.
І де тут мамонти блукали,
Як пращурам тоді  жилось?
Хоч таємниць уже й немало
Відкрить в розкопках довелось.

В постійнім пошуку щоденно
Нових стоянок та яранг
Не відступається  – натхненно
Переступа на вищий ранг.

Давно в околицях тутешніх
Завісу знято таїни.
І ми, й за нами всі прийдешні,
Знать будем епос давнини.

      

Поделиться в соц. сетях

Share to Facebook

Напишіть відгук